Йодний дефіцит у світі та в Україні: поточний стан проблеми

Автор(и)

  • M.E. Mamenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Ключові слова:

йодний дефіцит, саплементи йоду

Анотація

Сьогодні зусилля урядів і громад спрямовані на подолання серйозних наслідків потужних спалахів нового вірусного захворювання, викликаного SARS-Cov-2, при цьому існують прогалини в наданні допомоги хворим із багатьма хронічними захворюваннями, відкладаються або зупиняються програми профілактики найпоширеніших патологічних станів. Це стосується і захворювань, безпосередньо пов'язаних із порушеннями харчування. Для подолання проблеми на популяційному рівні критично необхідним є прийняття законодавчих актів, що регламентують універсальне йодування харчової солі в країні. На цей час в Україні для збагачення солі використовують йодат калію, який є стійкішою сполукою за йодид, що застосовували раніше. Йодат калію дає змогу зберігати йодовану сіль протягом року і більше, не змінює смаку і запаху страв, може використовуватися для консервації та зберігання продуктів харчування. Для найуразливіших категорій населення (новонароджені, діти, вагітні та матері, які годують груддю) актуальним залишається використання саплементів йоду. Оптимальним інструментом для таких профілактичних втручань є саплементи, що містять фізіологічну дозу йоду. На ринку України вони представлені у вигляді таблеток йодиду калію із вмістом 100 мкг і 200 мкг у перерахунку на йод. Загальною метою має бути Україна без йодного дефіциту, де кожна людина отримує відповідну до її потреб кількість йоду, а дітям забезпечена можливість адекватного інтелектуального розвитку.

 

Посилання

Agostoni C, Decsi T, Fewtrell M et al. (2008). Complementary feeding: a commentary by the ESPGHAN Committee on Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 46: 99-110. https://doi.org/10.1097/01.mpg.0000304464.60788.bd; PMid:18162844

Angermayr L, Clar C. (2004). Iodine supplementation for preventing iodine deficiency disorders in children. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2. Art No: CD003819. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003819.pub2; PMid:15106221

Bill&Melinda Gates Foundation. (2020). Doubling down on food fortification to fortify the future. URL: https://www.gatesfoundation.org/TheOptimist/Articles/food-fortification-to-fortify-the-future.

Bouhouch RR, Bouhouch S, Cherkaoui M, Aboussad A et al. (2014). Direct Iodine Supplementation of Infants Versus Supplementation of Their Breastfeeding Mothers: a DoubleBlind, Randomised, Placebo-Controlled Trial. Lancet Diabetes Endocrinol. 2 (3): 197-209. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(13)70155-4

De-Regil LM, Harding KB, PenaRosal GP. (2015). Iodine Supplementation for Women During the Preconception, Pregnancy and Postpartum Period (Protocol). Cochrane Database of Systematic Reviews: 6. №CD011761. https://doi.org/10.1002/14651858.CD011761

Fore Dongyu, Beasley Ghebreysus. (2020, Aug 22). Child malnutrition and COVID-19: the time to act is now. The Lancet: 396. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31648-2

Headey et al. (2020, July 27). Impacts of COVID-19 on childhood malnutrition and nutrition-related mortality. The Lancet. URL: https://www.the-lancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(20)31647- 0/fulltext.

Iodine Global Network. (2019). Annual report 2019. URL: https://www.ign.org/cm_data/2019_IGN_Annual_Report_051820.pdf.

Iodine Global Network. (2020). COVID-19 is making it harder for vulnerable people to access healthy food. URL: https://www.ign.org/covid-19-is-making-it-harder-for-vulnerable-people-to-access-healthy-food.htm.

Jorgensen A, O'Leary P, James I, Skea S, Sherriff J. (2016). Assessment of Breast Milk Iodine Concentrations in Lactating Women in Western Australia. Nutrients. 8: 699-706. https://doi.org/10.3390/nu8110699; PMid:27827913 PMCid:PMC5133086

Keats et al. (2019, April 17). Improved micronutrient status and health outcomes in low- and middle-income countries following large-scale fortification: evidence from a systematic review and meta-analysis. American Journal of Clinical Nutrition. URL: https://academic.oup.com/ajcn/article/109/6/1696/547506. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqz023; PMid:30997493 PMCid:PMC6537942

Kravchenko VI, Tronko MD, Melnychenko VM ta in. (2002). Vyvchennia yodnoi zabezpechenosti ditei m. Kyieva. Likarska sprava. (8): 59-62.

Kravchenko VI. (2016). Yodnyi defitsyt yak prychyna vysokoi rozpovsiudzhenosti tyreoidnoi patolohii sered naselennia rehioniv, shcho postrazhdaly pislia avarii na ChAES. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2 (22): 222.

Laborde, Martin, Vos. (2020, April 16). Poverty and food insecurity could grow dramatically as COVID-19 spreads. URL: https://www.ifpri.org/blog/povertyand-food-insecurity-could-grow-dramatically-covid-19-spreads. https://doi.org/10.2499/p15738coll2.133762_02

Mamenko ME. (2010). Profilaktika yodnogo defitsita (k voprosu o neobhodimosti prinyatiya natsionalnoy programmyi). Sovremennaya pediatriya. 2: 39-45.

Mamenko MYe. (2017). Prevention of iodine deficiency disorders: what should know and can do a pediatrician and general practitioner? (Clinical practice guideline). Sovremennaia pedyatryia. 2 (82): 8-16. https://doi.org/10.15574/SP.2017.82.8

Pankiv VI. (2008). Yodnyi defitsyt i vahitnist: stan problemy ta shliakhy yii vyrishennia. Zdorovia Ukrainy. 5 (14): 27-34.

Pankiv VI. (2013). Endemichnyi zob (iododefitsytni zakhvoriuvannia). Novosti meditsinyi i farmatsii. 2 (8).

Reuters staff. (2020, April 21). Global hunger could double due to COVID-19 blow: U.N. URL: https://www.reuters.com/article/us-health-coronavirus-un-food/global-hunger-could-doubledue-to-covid-19-blow-u-n-idUSKBN22313U.

United Nations. (2020, June). Policy Brief: The Impact of COVID-19 on Food Security and Nutrition. United Nations. URL: https://reliefweb.int/report/world/policy-brief-impact-covid-19-food-security-and-nutrition-june-2020.

WHO. (2007). Secretariat on behalf of the participants to the Consultation: Prevention and control of iodine deficiency in pregnant and lactating women and in children less than 2: years:old: conclusions and recommendations of the technical consultation. Public Health Nutr. 10: 1606-1611. https://doi.org/10.1017/S1368980007361004; PMid:18053287

WHO. (2007). Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elimination: a guide for programmer managers. 3rd ed. Geneva: 98.

WHO. (2020). Food and nutrition tips during self-quarantine. URL: https://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emer gencies/ coronavirus-covid-19/publications-and-technical-guidance/food-and-nutrition-tips-during-self-quarantine.

World Health Organization. (2014). Guideline: fortification of food-grade salt with iodine for the prevention and control of iodine deficiency disorders. Geneva: World Health Organization: 44. ISBN 9789241507929.

Wu T, Liu GJ, Li P, Clar C. (2002). Iodised salt for preventing iodine deficiency disorders. Cochrane Database of Systematic Reviews: 3. Art No: CD003204. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003204; PMid:12137681

Zhou SG, Anderson AG, Gibson RA, Makrides M. (2013). Effect of Iodine Supplementation in Pregnancy on Child Development and other Clinical Outcomes: a Systematic Review and Randomized Controlled Trials. Am J Clin Nutr. 98: 1241-1254. https://doi.org/10.3945/ajcn.113.065854; PMid:24025628

Zimmermann MB, Anderson M. (2012). Assessment of iodine nutrition in populations: past, present, and future. Nutrition Reviews. 70 (10): 553-570. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2012.00528.x; PMid:23035804

Zimmermann MB. (2012). The Effects of Iodine Deficiency in Pregnancy and Infancy. Pediatric and Perinatal. Epidemiology. 26: 108-117. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2012.01275.x; PMid:22742605

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29