Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Автор(и)

  • O.U. Obolonska ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України»; КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня»

Ключові слова:

недоношені діти, перинатальні фактори ризику, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, клінічні особливості

Анотація

Клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) залежать від її діаметра, який визначає частоту і тяжкість ранніх ускладнень захворювання. Існують суперечливі дані щодо зв'язку між перинатальними факторами і розвитком великого діаметра ГЗВАП у недоношених дітей.

Мета — визначити в перинатальному анамнезі найбільш значущі фактори ризику, що впливають на діаметр артеріальної протоки, та ранні ускладнення ГЗВАП у недоношених новонароджених.

Матеріали та методи. Обстежено 40 недоношених дітей (гестаційний вік — 29–36 тижнів) із ГЗВАП, які надійшли під спостереження в першу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР». Для аналізу впливу перинатального анамнезу на діаметр ГЗВАП на першу добу життя пацієнти були розподілені на дві групи: І група (n=19) — діти з ГЗВАП <2 мм, ІІ група (n=21) — діти з ГЗВАП >2 мм. Наявність хронічних вогнищ інфекції в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з допплерометрією виконано на 5–11-й годині життя для визначення ГЗВАП.

Результати. Ризик розвитку ГЗВАП діаметром >2 мм у недоношених, матері яких мали ранній гестоз, становить 4,72 (CI=1,15–19,41; р<0,03). Встановлено високий ступінь ризику розвитку діаметра ГЗВАП >2 мм у недоношених у разі наявності в матері хронічних вогнищ інфекції (OR=10,56; CI=1,9–58,53; р<0,005), хоріоамніоніту (OR=13,5; CI=1,51–120,78, р<0,009). Внутрішньоутробна інфекція в недоношених зумовлювала підвищення розміру ГЗВАП >2 мм. Діаметр ГЗВАП >2 мм на першу добу життя в недоношених є фактором ризику виникнення таких ранніх ускладнень, як некротичний ентероколіт (OR=14,55; CI=1,6–131,96, р<0,007), внутрішньошлуночковий крововилив (OR=4,29; CI=1,14–16,18, р<0,03), гостре пошкодження нирок на третю (OR=15,94; CI=3,38–75,10, р<0,001) та п'яту добу життя (OR=35,63; CI=5,73–221,50, р<0,001).

Висновки. Обтяжений перинатальний анамнез у недоношених дітей є фактором ризику розвитку ГЗВАП великого діаметра, що визначає виникнення ранніх ускладнень захворювання, тому профілактику ГЗВАП слід починати під час вагітності.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

 

Посилання

Behbodi E, Villamor-Martinez E, Degraeuwe PL, Villamor E. (2016). Chorioamnionitis appears not to be a Risk Factor for Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sci Rep. 28 (6): 37967. https://doi.org/10.1038/srep37967; PMid:27892517 PMCid:PMC5125028

Boichenko AD. (2016). Challenging iisues in diagnosis and management of hemodynamically significant patent ductus arteriosus in preterm infants. Sovremennaya pediatriya. 8 (80): 22-25. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.22

Coffman Z, Steflik D, Chowdhury SM, Twombley K, Buckley J. (2020). Echocardiographic predictors of acute kidney injury in neonates with a patent ductus arteriosus. J Perinatol. 40 (3): 510-514. https://doi.org/10.1038/s41372-019-0560-1; PMid:31767977

Du JF, Liu TT, Wu H. (2016). Risk factors for patent ductus arteriosus in early preterm infants: a case-control study. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 18 (1): 15-19. doi: 10.7499/j.issn.1008-8830.2016.01.004.

Kim ES, Kim EK, Choi CW et al. (2010). Intrauterine inflammation as a risk factor for persistent ductus arteriosus patency after cyclooxygenase inhibition in extremely low birth weight infants. J Pediatr. 157 (5): 745-750.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.05.020; PMid:20598319

Lee JA, Sohn JA, Oh S, Choi BM. (2020). Perinatal risk factors of symptomatic preterm patent ductus arteriosus and secondary ligation. Pediatr Neonatol. 61 (4): 439-446. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2020.03.016; PMid:32362475

Majed B, Bateman DA, Uy N, Lin F. (2019). Patent ductus arteriosus is associated with acute kidney injury in the preterm infant. Pediatr Nephrol. 34: 1129-1139. https://doi.org/10.1007/s00467-019-4194-5; PMid:30706125

Muk T, Jiang PP, Stensballe A, Skovgaard K, Sangild PT, Nguyen DN. (2020). Prenatal Endotoxin Exposure Induces Fetal and Neonatal Renal Inflammation via Innate and Th1 Immune Activation in Preterm Pigs. Front Immunol. 30 (11): 565484. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.565484; PMid:33193334 PMCid:PMC7643587

Ohlsson A, Walia R, Shah SS. (2020). Ibuprofen for the treatment of patent ductus arteriosus in preterm or low birth weight (or both) infants. Cochrane Database of Systematic Reviews: 2. Art. No: CD003481. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003481.pub8; PMid:32045960

Park HW, Choi YS, Kim KS, Kim SN. (2015). Chorioamnionitis and Patent Ductus Arteriosus: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS One. 10 (9): e0138114. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0138114; PMid:26375582 PMCid:PMC4574167

Redline RW. (2015). Classification of placental lesions. Am J Obstet Gynecol. 213 (4): 21-28. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.056; PMid:26428500

Rios DR, Bhattacharya S, Levy PT, McNamara PJ. (2018). Circulatory Insufficiency and Hypotension Related to the Ductus Arteriosus in Neonates. Front Pediatr. 6: 62. Published 2018 Mar 15. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00062; PMid:29600242 PMCid:PMC5863525

Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG et al. (2015). Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics. 136 (2): e463-473. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3819; PMid:26169430

Shepherd JL, Noori S. (2019). What is a hemodynamically significant PDA in preterm infants? Congenit Heart Dis. 14 (1): 21-26. https://doi.org/10.1111/chd.12727; PMid:30548469

Stritzke A, Thomas S, Amin H, Fusch C, Lodha A. (2017). Renal consequences of preterm birth. Mol Cell Pediatr. 4 (1): 2. https://doi.org/10.1186/s40348-016-0068-0; PMid:28101838 PMCid:PMC5243236

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження