Значення генетичних факторів у розвитку целіакії в дітей узбецької популяції

Автор(и)

  • Z.M. Abdujabarova Центр розвитку професійної кваліфікації медичних працівників
  • A.T. Kamilova Республіканський спеціалізований науково-практичний центр педіатрії

Ключові слова:

целіакія, діти, генетика, HLA II класу

Анотація

Результати генетичних досліджень довели зв'язок целіакії з генами II класу головного комплексу гістосумісності (HLA), зокрема з локусом DQ. Наявність специфічних алелей у локусі HLA-DQ є необхідним, але недостатнім для реалізації фенотипу захворювання. В Узбекистані не вивчений розподіл HLA маркерів у дітей з целіакією, тому потрібно провести відповідні дослідження.

Мета — встановити особливості розподілу алелів HLA II класу в дітей узбецької популяції при целіакії.

Матеріали та методи. Обстежено 54 дитини узбецької популяції, хворі на целіакію, що перебували на обліку та отримували стаціонарне лікування у Республіканському спеціалізованому науково-практичному центрі педіатрії Республіки Узбекистан. Вік обстежених дітей становив від 1 до 14 років, середній вік — 7,3±1,9 року. Контрольну групу склали 109 неспоріднених узбеків без імунних захворювань. Молекулярне типування генів HLA ІІ класу визначено методом полімеразної ланцюгової реакції ДНК.

Результати. В результаті генотипування у 48 (88,8%) із 54 досліджених виявлені гаплотипи DQ2 і DQ8, асоційовані з целіакією. DQ2 і DQ8 зустрічалися відповідно у 19 (39,5%) і 7 (14,5%) дітей. DQ2 виявлені у 18 (37,5%) із 48 дітей у положенні транс, у 2 (4,1%) випадках — у вигляді двох копій димерів DQ2, в 1 (2%) випадку — у комбінації з DQ8. Тільки в 1 (2%) випадку виявлено DQ8 у вигляді двох копій димерів DQ8. Частота алелей HLA-DRB1*07 і *13 була значно вищою, ніж у контрольній групі. Максимальне значення відносного ризику і критерій достовірності виявлені в алелі DQА1*0501, позитивно асоційованій з целіакією (χ2=7,28, RR=2,03). Критерій достовірності і відносний ризик відмічено у хворих дітей з алеллю DQB1*0201 (χ2=6,74, RR=1,97), асоційованою з целіакією. Гаплотип DQA1*0501-DQB1*0201 встановлено у 36 (75%) дітей.

Висновки. Специфічна схильність до целіакії в дітей узбецької популяції асоціюється з генами HLA-DQА1*0501, HLA-DQВ1*0201, HLA-DRВ1*07 і *13. Такі алелі, як DRВ1*15, DQА1*0102, DQВ1*0303 і *0502, чинять протективний вплив на розвиток целіакії в дітей узбецької популяції. Виявлена висока частота носійства гаплотипу DRB1*13 — HLA-DQА1*0501 і DQB1*0201 (DQ2 тип) в узбеків (75%) потребує більш ретельного популяційно-генетичного дослідження узбецької популяції за генами HLA II класу DRB1-DQA1-DQB1.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

 

Посилання

Abujabarowa ZM. (2016, Mar-Apr). Immunogenetic profile of Uzbek children with сеliaс disease. European Science Review. Austria, Vienna: 3, 4: 34–36.

Caio G, Volta U, Sapone A, Leffler AD, Giorgio1 De R, Catassi C, Fasano A et al. (2019). Celiac disease: a comprehensive current review. BMC Medicine. 17: 142. https://doi.org/10.1186/s12916-019-1380-z; PMid:31331324 PMCid:PMC6647104

Lindfors K, Ciacci C, Kurppa K, Knut E, Lundin A, Makharia KG, Mearin ML, Murray JA, Verdu EF, Kaukinen K. (2019). Coeliac disease. Nature reviews. Disease primers. 5: 3. https://doi.org/10.1038/s41572-018-0054-z; PMid:30631077

Heel van DA, West J. (2006). Recent advances in coeliac disease. Recent advances in clinical practice. BMJ. 55 (7): 1037-1046. https://doi.org/10.1136/gut.2005.075119; PMid:16766754 PMCid:PMC1856316

Singh P, Arora A, Strand AT, Leffler AD, Catassi C, Green HP, Kelly PC, Ahuja V, Makharia KG. (2018, Jun). Global Prevalence of Celiac Disease: Systematic Review and Meta-analysis. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 16 (6): 823-836e2. Epub 2018 Mar 16. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2017.06.037; PMid:29551598

Silvestri DeA, Capittini C, Poddighe D, Valsecchi C, Marseglia G, Tagliacarne SC, Scotti V, Rebuffi C, Pasi A, Martinetti M, Tinelli C. (2018, Jan 17). HLA-DQ genetics in children with Celiac disease: A meta-analysis suggesting a two-step genetic screening procedure starting with HLA-DQ - chains. Pediatric Research. 83: 564-572. https://doi.org/10.1038/pr.2017.307; PMid:29244800

Poddighe D, Capittini C, Gaviglio I, Brambilla I, Marseglia GL. (2019). HLA-DQB1*02 allele in children with celiac disease: Potential usefulness for screening strategies. Int J Immunogenet:1-4. https://doi.org/10.1111/iji.12441; PMid:31187602

Holopainen P, Mustalahti K, Uimari P et al. (2001, May). Candidate gene regions and genetic heterogeneity in gluten sensitivity. BMJ. 48(5): 696-701. https://doi.org/10.1136/gut.48.5.696; PMid:11302971 PMCid:PMC1728294

Gatti S, Lionetti E, Balanzoni L, Verma AK, Galeazzi T, Gesuita R, Scattolo N, Cinquetti M, Fasano A, Catassi C. (2020, Mar). Increased Prevalence of Celiac Disease in School-age Children in Italy. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 18 (3): 596-603. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2019.06.013; PMid:31220637

Karell K, Louka AS, Moodi e SJ, Ascher H, Clot F, Greco L, Ciclitira PJ, Sollid LM, Partanen J, European Genetics Cluster on Celiac Disease. (2003 Apr). HLA types in celiac disease patients not carrying the DQA1*05-DQB1*02 (DQ2) heterodimer: results from the European Genetics Cluster on Celiac Disease. Hum Immunol. 64 (4): 469-477. https://doi.org/10.1016/S0198-8859(03)00027-2

Lebwohl B, Sanders DS, Green PHR. (2018). Glyutenovaya bolezn. Lanzet. 391: 70-81. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)31796-8

Lopez-Vazquez A, Fuentes D, Rodrigo L et al. (2004). MHC class I region plays a role in the development of diverse clinical forms of celiac disease in a Saharawi population. Am J Gastroenterol. 99 (4): 662-667. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2004.04134.x PMid:15089899

Jeannin MP, Babron MC, Bourgey M, Louka AS, Clot F, Percopo S, Coto I, Hugot JP, Ascher H, Sollid LM, Greco L, Clerget-Darpoux F. (2004). HLA-DQ relative risks for coeliac disease in European populations: a study of the European genetics clusters on Coeliac Disease. Tissue Antigens. 63: 562-567. https://doi.org/10.1111/j.0001-2815.2004.00237.x; PMid:15140032

Martinez-Ojinaga E, Molina M, Polanco I, Urcelay E, Nunez C. (2018). HLA-DQ distribution and risk assessment of celiac disease in a Spanish center. Rev Esp Enferm Dig. https://doi.org/10.17235/reed.2018.5399/2017

Mazzilli MC, Ferrante P, Mariani P, Martone E, Petron-zelli F, Triglione P, Bonamico M. (1992). A study of Italian pediatric celiac disease patients confirms that the primary HLA association is to the DQ (alpha 1*0501, beta 1*0201) heterodimer. Hum Immunol. 33: 133-139. https://doi.org/10.1016/0198-8859(92)90064-T

Poddighe D, Turganbekova A, Baymukasheva D, Saduakas Z, Zhanzakova Z, Abdrakhmanova S. (2020). Genetic predisposition to celiac disease in Kazakhstan: Potential impact on the clinical practice in Central Asia. PLoS ONE. 15 (1): e0226546. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226546; PMid:31895924 PMCid:PMC6939901

Ludvigsson JF, Leffler DA, Bai JC, Biagi F, Fasano A et al. (2013, Jan). The Oslo definitions for coeliac disease and related terms. Gut. 62 (1): 43-52. Epub 2012 Feb 16. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2011-301346; PMid:22345659 PMCid:PMC3440559

Abduzhabarova ZM. (2011). Klinicheskiy polimorfizm, osobennosti geneologicheskogo anamneza i fenotipa detey uzbekskoy populyatsii s tseliakiey. Pediatriya, zhurnal im GN Speranskogo. 2: 33–37.

Abduzhabarova ZM. (2015). Uzbek populyatsiyasida tseliakiyali bolalarda II sinf HLA uziga hosliklarining uchrashi. Pediatriya. 3: 9–12.

Abduzhabarova ZM, Kamilova AT. (2016). Immunogeneticheskiy profil detey s tseliakiey uzbekskoy populyatsii. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya. V132 (8): 9–12.

Abduzhabarova ZM. (2019). Geneticheskie osobennosti raspredeleniya variantov genov HLA II klassa v zavisimosti ot klinicheskih fenotipov tseliakii. International science project. 22: 16–19.

Abduzhabarova ZM. (2019). Morfometricheskie aspektyi refrakternoy tseliakii u detey. Pediatriya. 3: 17–20.

Abduzhabarova ZM. (2019). Morfometricheskie aspektyi tseliakii u detey. TibbiYotda yangi kun. 1 (25): 56–59.

Ahmedova ShU. (2005). Klinicheskie, molekulyarno-geneticheskie i immunologicheskie osobennosti saharnogo diabete tipa 1 u detey uzbekskoy populyatsii: Dis kand med nauk. Tashkent: 139.

Vohmyanina NV. (2010). Geneticheskie aspektyi tseliakii: obzor. Med genetika. Moskva: 10: 3–8.

Nizhevich AA, Scherbakov PL, Ahmadeeva EN i dr. (2010). Immunogeneticheskiy analiz polimorfizma hla antigenov ii klassa pri yazvennoy bolezni, assotsiirovannoy s Helicobacter pylori u detey. Eksperimentalnaya i klinicheskaya gastroenterologiya. 1: 58–63.

Kamilova AT, Abduzhabarova ZM. (2008). Tseliakiya v Azii, rasprostranennost, klinicheskie fenotipyi. O'zbekiston tibbiyot jurnali. 1: 54–55.

Kamilova AT, Abduzhabarova ZM, Israilov RI, Alieva NR. (2010). Tseliakiya u detey uzbekskoy populyatsii: gistologicheskie i morfometricheskie dannyie. Pediatriya, zhurnal im GN Speranskogo. 2: 54–59.

Kasatkina EN. (2012). Kliniko-laboratornaya harakteristika razlichnyih form tseliakii v zavisimosti ot geneticheskih markerov zabolevaniya: avtoref dis kand med nauk. Moskva: 24: 7.

Kurtanov HA, Danilova AL, Yakovleva AE, Savvina AD, Maximova HP. Genetic research of HLA genes I and II class – DRB1, DQA1, DQB1 in patients with celiac disease. The bulletin of hematology. XI (2): 44–48.

Lindfors K, Chachchi S, Kurppa K, Lundin KE, Mahariya GK, Mirin ML, Myurrey YuA, Verdu EF, Kaukinen K. (2019). Tseliakiya. Nat Rev Dis Pri- mers. 5: 3. https://doi.org/10.1038/s41572-018-0054-z; PMid:30631077

Poddighe D, Rebuffi C, De Silvestri A, Capittini C. (2020, Mar). Carrier frequency of HLA-DQB1*02 allele in patients affected with celiac disease: A systematic review assessing the potential rationale of a targeted allelic genotyping as a first-line screening. World J Gastroenterol. 26 (12): 1365-1381. https://doi.org/10.3748/wjg.v26.i12.1365; PMid:32256023 PMCid:PMC7109277

Poddige D, Rahimzhanova M, Marchenko Yu, Katassi S. (2019). Detskaya tseliakiya v Tsentralnoy i Vostochnoy Azii: sovremennyie znaniya i rasprostranennost. Meditsina (Kaunas). 55: E11.

Ruzibakieva MR. (2007). Molekulyarnyiy polimorfizm subtipov HLAII klassa u bolnyih hronicheskim virusnyim gepatitom s tsirrozom pecheni «S»-virusnoy etiologii v uzbekskoy populyatsii: Avtoref dis kand med nauk. Tashkent: 20.

Ruzyibakiev RM, Prohorova RS, Yazdovskiy BV. (1998). Rasprostranenie genov HLA sredi uzbekov v sravnenii s drugimi etnicheskimi gruppami. Uzb biologich zhurn. Tashkent: 6: 49–54.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження