Діагностична та предикторна роль окремих параклінічних маркерів у диференційній діагностиці гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів у дітей

Автор(и)

  • Ye.P. Ortemenka Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • S.I. Tarnavska Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
  • T.V. Krasnova Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Ключові слова:

позалікарняна пневмонія, обструктивний бронхіт, діти, діагностична цінність, предиктори

Анотація

Діагностика гострих інфекційно-запальних процесів нижніх дихальних шляхів для обґрунтування етіотропної терапії зазвичай базується на оцінці активності маркерів запалення крові та на даних рентгенологічного дослідження легень, проте наукові свідчення щодо їх інформативності в диференційній діагностиці позалікарняної пневмонії та гострого обструктивного бронхіту в дітей є суперечливими.

Мета — вивчити предикторну роль окремих параклінічних показників у верифікації інфекційно-запальних захворювань нижніх дихальних шляхів (позалікарняних пневмоній та гострих обструктивних бронхітів тощо) у дітей різного віку для оптимізації етіотропного лікування.

Матеріали та методи. Методом простої випадкової вибірки сформовано когорту дітей різного віку (75 пацієнтів), хворих на гостру інфекційно-запальну патологію нижніх дихальних шляхів, які отримували стаціонарне лікування в пульмонологічному відділенні обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці. Першу (І) клінічну групу сформовано з 51 пацієнта із верифікованим діагнозом «Позалікарняна пневмонія, гострий перебіг», а другу (ІІ) — з 24 дітей без інфільтративного процесу в легеневій тканині, але з проявами бронхообструктивного синдрому. За основними клінічними характеристиками групи порівняння були зіставними. Отримані результати дослідження проаналізовано за допомогою параметричних («Р», за критерієм Стьюдента) і непараметричних («Рϕ», методом кутового перетворення Фішера) методів обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проведено з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) і специфічності (СТ), атрибутивного (АР) і відносного (ВР) ризиків, співвідношення шансів (СШ) реалізації події з їх 95% довірчими інтервалами (95% ДІ).

Результати. Аналіз отриманих даних показав, що в дітей, хворих на позалікарняну пневмонію, загальноприйняті показники запальної відповіді крові (зокрема, лейкоцитоз, відносний нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули ліворуч, прискорення швидкості зсідання еритроцитів або високий рівень С-реактивного протеїну в крові) характеризуються низькою чутливістю тестів (у межах від 11% до 63%), що вказує на недоцільність їх застосування як скринінгових тестів для верифікації пневмонії. Водночас показано, що зазначені запальні маркери крові характеризуються достатньою специфічністю (у межах від 75% до 93%) у верифікації пневмонії лише за їх значущого підвищення (кількість лейкоцитів крові >15,0x109, швидкість зсідання еритроцитів >10 мм/год і рівень С-реактивного протеїну в крові >6 мг/мл), що свідчить про доцільність їх використання лише для підтвердження запалення паренхіми легень. З позиції клінічної епідеміології доведено, що асиметричність знахідок на рентгенограмах легень (асиметричність посилення легеневого малюнку, асиметричні зміни коренів легень та, особливо, інфільтративні зміни паренхіми легень) є найбільш інформативними діагностичними тестами у верифікації пневмонії (СТ=90–95%), які виконують статистично значущу предикторну роллю у встановленні остаточного діагнозу (СШ=11,6–150). Під час оцінювання показників гемограми в дітей ІІ клінічної групи виявлено, що лише відносна кількість паличкоядерних нейтрофілів <5% як діагностичний тест вирізнялася незначною кількістю (16%) хибнопозитивних результатів, що дає змогу використовувати цей маркер у підтвердженні діагнозу гострого обструктивного бронхіту, проте не як його предиктор (СШ=2,21; 95% ДІ: 0,69–7,06) або скринінговий показник (ЧТ=29%). Водночас виявлено значну діагностично-предикторну роль рентгенологічного дослідження органів грудної клітки в диференційній діагностиці гострого бронхообструктивного синдрому із запаленням паренхіми легень. Зокрема, симетричність порушення архітектоніки коренів легень на рентгенограмах органів грудної клітки за відсутності інфільтративних змін у легеневих полях характеризувалася незначною часткою хибнонегативних результатів (10%), що дає змогу застосовувати цю ознаку як скринінгову в діагностиці гострого обструктивного бронхіту. При цьому відсутність змін легеневого малюнку на оглядових рентгенограмах органів грудної клітки слід використовувати для підтвердження діагнозу гострого обструктивного бронхіту (СТ=98%), проте не як скринінгову ознаку через значну кількість негативних результатів за наявності хвороби (ЧТ=48%).

Висновки. У цілому встановлено низьку діагностично-предикторну роль рутинних маркерів запалення крові як у діагностиці гострого запалення паренхіми легень у дітей різного віку, так і в дифдіагностиці пневмонії з гострим обструктивним бронхітом.

Водночас виявлено, що такі рентгенологічні ознаки, як асиметричність посилення легеневого малюнку та асиметричні інфільтративні зміни паренхіми легень, є найінформативнішими діагностичними тестами у верифікації пневмонії (ЧТ=80–88% та СТ=90–95%) і відіграють статистично значущу предикторну роль у встановленні остаточного діагнозу (СШ=38,95–150).

Показано, що симетричні зміни коренів легень (їх деформація, розширення, інфільтрація тощо) на рентгенограмах органів грудної клітки за відсутності інфільтративних змін у легеневих полях, а також відсутність змін легеневого малюнку відіграють значну та статистично вірогідну предикторну роль у діагностиці гострого обструктивного бронхіту (СШ=20,78–55,0).

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.

 

Посилання

Dona D, Zingarella S, Gastaldi A, Lundin R, Perilongo G, Frigo AC et al. (2018). Effects of clinical pathway implementation on antibiotic prescriptions for pediatric community-acquired pneumonia. PLОS ONE. 13 (2): e0193581. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0193581; PMid:29489898 PMCid:PMC5831636 

Goodman D, Crocker ME, Pervaiz F, McCollum ED, Steenland K, Simkovich SM et al. (2019). Challenges in the diagnosis of paediatric pneumonia in intervention field trials: recommendations from a pneumonia field trial working group. Lancet Respir Med. 7: 1068-1083. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(19)30249-8

Harris M, Clark J, Coote N, Fletcher P, Harnden A, McKean M, Thomson A. (2011). British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 66 (2):1-23. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200598; PMid:21903691

Kinkade S. Long NA. (2016). Acute Bronchitis. Am Family Physician. 94 (7): 560-566. URL: http://www.aafp.org/afp/2016/1001/p560-s1.

Kochling A, Loffler C, Reinsch S, Hornung A, Bohmer F, Altiner A, Chenot J-F. (2018). Reduction of antibiotic prescriptions for acute respiratory tract infections in primary care: a systematic review. Implementation Science. 13 (47): 1-25. https://doi.org/10.1186/s13012-018-0732-y; PMid:29554972 PMCid:PMC5859410

Mathura S, Fuchsb A, Bielickia J, Van Den Ankerb J, Sharlanda M. (2018). Antibiotic use for community-acquired pneumonia in neonates and children: WHO evidence review. Paediatrics and International Child Health. 38 (S1): 66-75. https://doi.org/10.1080/20469047.2017.1409455; PMid:29790844 PMCid:PMC6176769

Nascimento-Carvalho CM. (2020). Community-acquired pneumonia among children: the latest evidence for an updated management. J Pediatr (Rio J). 96 (S1): 29-38. https://doi.org/10.1016/j.jped.2019.08.003; PMid:31518547 PMCid:PMC7094337

O'Grady K-AF, Torzillo PJ, Frawley K, Chang AB. (2014). The radiological diagnosis of pneumonia in children. Рneumonia. 14 (5): 38-51. URL: https://pneumonia.biomedcentral.com/articles/10.15172/pneu.2014.5/482; https://doi.org/10.15172/pneu.2014.5/482; PMid:31641573 PMCid:PMC5922330

Riley LK, Rupert J. (2015). Evaluation of Patients with Leukocytosis. Am Fam Physician. 92 (11): 1004-1011. URL: https://www.aafp.org/afp.

Saust LT, Bjerrumb L, Siersmab V, Arpia M, Hansenc MP. (2018). Quality assessment in general practice: diagnosis and antibiotic treatment of acute respiratory tract infections. Scandinavian J Primary Health Care. 36 (4): 372-379. https://doi.org/10.1080/02813432.2018.1523996; PMid:30296885 PMCid:PMC6381521

Singh A, Zahn E. (2019). Acute Bronchitis. Affiliations: UConn/Hartford Hospital. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK448067/.

Yan C, Hui R, Lijuan Z, Zhou Y. (2020). Lung ultrasound vs. chest X ray in children with suspected pneumonia confirmed by chest computed tomography: A retrospective cohort study. Experimental Therapeutic Medicine. 19: 1363-1369. https://doi.org/10.3892/etm.2019.8333

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження