До питання про нейроімунні механізми у формуванні перинатального ураження головного мозку

N. I. Lisyany, T. K. Znamenska, V. Yu. Martyniuk, V. B. Shveikina

Анотація


Стаття присвячена актуальній проблемі неонатології, перинатальної неврології та імунології, зокрема нейроімунології, — питанням щодо нейроімунних механізмів у формуванні перинатального ураження головного мозку у новонароджених. Показано ембріональний період розвитку імунної системи плода, який характеризується формуванням і дозріванням основних ланок неспецифічного (вродженого) та адаптивного (специфічного) імунітету. Зокрема формування неспецифічних механізмів резистентності імунної системи, які відіграють головну роль у захисті організму дитини на ранніх етапах онтогенезу. Визначено, що взаємодія імунної та нервової систем має комплексний характер, починаючи від індукування їх аферентних відділів на ранніх етапах імуногенезу і закінчуючи наступною активацією еферентних ланок зазначених систем. В основі цієї взаємодії лежить здатність цитокінів функціонувати і як імунорегулятори, і нейропептиди одночасно. Висвітлено сучасні дані літератури про імунозахисну, нейроцитотоксичну та нейропротекторну функції мікрогліальних клітин ЦНС. Показано походження і розвиток мікроглії. Проаналізовано гетерогенність цих клітин, показано їх фізіологічну роль у здоровому організмі, забезпечення контролю за діяльністью живих нейронів, а також її реакція на патологічні стани. Наведено дані літератури про протизапальну та ремієлінізуючу дію мікроглії та її гуморальних чинників. У статті висвітлено основні принципи взаємодії нервової та імунної систем, а також деякі питання щодо ролі нейроімунних механізмів у формуванні перинатального ураження головного мозку; зазначено, що у формуванні та прогресуванні постгіпоксичної енцефалопатії тригерним фактором є локальне запалення з подальшим накопиченням антитіл і вторинним пошкодженням гематоенцефалічного бар'єру. Наведено дані літератури щодо нейроімунних механізмів у формуванні дитячого церебрального паралічу. З перивентрикулярною ділянкою пов'язані мітоз, міграція нейронів до кори і підкіркових структур, а також, що особливо важливо у період онтогенезу, аксональний синаптогенез із клітинами-мішенями і формування функціональних систем. Прогредієнтність патологічних змін, зокрема перивентрикулярної ділянки, обумовлена імунологічним дисбалансом. Інтерес до розгляду системи цитокінів можна пояснити залученістю зазначених медіаторів міжклітинної взаємодії у патогенез перивентрикулярної лейкомаляції як одного з провідних патоморфологічних субстратів при ДЦП у передчасно народжених дітей. Вивчення популяційного складу імунокомпетентних клітин, медіаторів їх міжклітинної взаємодії, маркерів проникності гематоенцефалічного бар'єру при гіпоксично-ішемічному ураженні ЦНС різного ступеня важкості дозволить висвітлити нові ланки нейроімунного конфлікту у патогенезі неврологічних порушень у новонароджених, зокрема недоношених і дітей раннього віку.

Ключові слова


новонароджений; головний мозок; імунітет; цитокіни; мікрогліальні клітини; онтогенез

Повний текст:

PDF

Посилання


Antipkin YuH, Kyrylova LH, Avramenko TV, Shevchenko OA. (2015). Vrodzheni vady rozvytku TSNS: suchasnyy stan problemy, kliniko-nevrolohichni osoblyvosti i pytannya optymizatsiyi prenatal’noyi diahnostyky. Zhurnal Natsional’noyi akademiyi medychnykh nauk Ukrayiny. 2(21): 201—214.

Barashnev YuI. (2001). Perinatal'naya nevrologiya. 2;e izd., dop. Moskow: Triada: 672.

Belikova ME. (2008). Infektsionno-vospalitel'naya patologiya u novorozhdennykh s perinatal'nymi porazheniyami tsentral'noy nervnoy sistemy: immunologicheskiye mekhanizmy yeye razvitiya, prognozirovaniye, profilaktika, korrektsiya: avtoref. dis. … d-ra med. nauk: 14.00.09. Ivanovo: 38.

Blinov DV. (2004). Immunofermentnyy analiz neyrospetsificheskikh antigenov v otsenke pronitsayemosti gematoentsefalicheskogo bar'yera pri gipoksicheski;ishemicheskikh porazheniyakh TSNS v perinatal'nom periode (kliniko-eksperimental'noye issledovaniye): dis. … k-ta med. nauk: 03.00.04, 14.00.09. Moskow: 153.

Bobova LP, Kuznetsov SL, Saprykin VP. (2003). Gistofiziologiya krovi i organov krovetvoreniya i immunogeneza: Uchebn. posobiye. Moskow: Novaya Volna: 155.

Vaynshteyn NP. (2009). Kliniko-immunokhimicheskaya otsenka pronitsayemosti gematoentsefalicheskogo bar'yera novorozhdennykh iz dvoyen, rodivshikhsya posle primeneniya vspomogatel'nykh reproduktivnykh tekhnologiy. Avtoref. dis. … kand. med. nauk: 14.00.09. Moskow: 26.

Volodin NN. (2014). Neonatologiya: Natsional'noye rukovodstvo. Kratkoye izdaniye. Moskow: GEOTAR-Media: 896.

Gomazkov OA. (2006). Neyrotroficheskaya regulyatsiya i stvolovyye kletki mozga. Moskow: IKAR: 332.

Devid LF, Kerri MO, Sammo MM. (2018). Nevrologiya. Atlas s illyustratsiyami Nettera. Per. s angl. 7-e. izd. Moskow: Izdatel'stvo Panfilova: 400.

Yevtushenko SK, Yanovskaya NV, Sukhonosova OYu. (2016). Nevrolohyya ranneho detskoho vozrasta. Kiev: ID: Zaslavskyy AYu: 288.

Znamenska TK, Nikulina LI, Rudenko NH, Vorobyova OV. (2017). Analiz roboty perynatal’nykh tsentriv u vikhodzhuvanni peredchasno narodzhennya ditey v Ukrayini. Neonatolohiya, khirurhiya ta perynatal’na medytsyna. T.VII: 2(23): 5–11.

Znamenska TK, Vorobyova OV, Dubinina TYu. (2018). Stratehichni napryamky rekonstruktsiyi systemy okhorony zdorov'ya novonarodzhenykh ta ditey Ukrayiny. Sotsial’na pediatriya ta reabilitolohiya. 1–2 (13–14): 7–14.

Kirilova LG, Martynenko YaA. (2015). Modern aspects of the pathogenesis of brain damage in extremely low birth weight infants. Perinatologiya i pediatriya. 4(64): 64–68. https://doi.org/10.15574/PP.2015.64.64.

Kornev MA, Petrova TB. (2000). Development and age-related changes in the organs of the human immune system: Textbook. – method. allowance. The number of health care Ros. Federation. St. Petersburg state pediatrician. honey. Acad. SPb: GPMA: 18.

Kryzhanovsky GN, Magaeva SV, Makarov SV, Sepiashvili RI. (2003). Neuroimmunopathology: a guide. Moscow: Publishing House of the Research Institute of General Pathology and Pathophysiology: rukovodstvo. Moskow: Izd-vo NII obshchey patologii i patofiziologii: 438.

Lisyany NI. (1999). Immunnaya sistema golovnogo mozga. Kiev: 216.

Markova YeV. (2011). Kletochnyye mekhanizmy neyroimmunnykh vzaimodeystviy v realizatsii oriyentirovochno;issledovatel'skogo povedeniya: dis. … d-ra med. nauk: 14.03.09. Novosibirsk: 231.

Martyniuk VYu. (2016). Osnovy sotsial’noyi pediatriyi: Navchal’no-metodychnyy posibnyk: u 2 t. Kyiv: FOP Veres OI. 1: 479.

Moiseyenko RO, Hoyda NH, Dudina OO. (2018). Dytyacha invalidnist’ ta pytannya rozbudovy systemy medyko-sotsial’noyi reabilitatsiyi ditey v Ukrayini. Sotsial’na pediatriya ta reabilitolohiya. 3–4 (15–16): 10–19.

Mtui E, Gryuner G, Dokeri P. (2018). Klinicheskaya neyroanatomiya i nevrologiya po Fitsdzheral'du. Per. s angl. 7-e izd. Moskow: Izdatel'stvo Panfilova: 400.

Nikolls Dzh G, Martin AR, Vallas B Dzh, Fuks PA. (2017). Ot neyrona k mozgu. Per. s angl. 4-e izd. Moskow: LIBROKOM: 672.

Osipova NA. (2014). Klinicheskoye znacheniye issledovaniya urovnya regulyatornykh autoantitel pri preeklampsii: dis. … kand. med. nauk: 14.01.01. Moskow: 135.

Pal'chik AB, Shabalov NP. (2013). Gipoksicheski;ishemicheskaya entsefalopatiya novorozhdennykh. Moskow: MEDpress-inform: 288.

Postnova MV. (2014). Fiziologicheskiye mekhanizmy individual'noy organizatsii gomeostaza organizma: dis. … d-ra biol. nauk: 03.03.01. Volgograd: 336.

Ryabukhin IA. (2004). Neyrospetsificheskiye belki v otsenke pronitsayemosti gematoentsefalicheskogo bar'yera cheloveka i zhivotnykh: dis. … d-ra med. nauk: 03.00.04. Moskow: 297.

Semenov AS, Skal'nyy AV. (2009). Immunopatologicheskiye i patobiokhimicheskiye aspekty patogeneza perinatal'nogo porazheniya mozga. SPb: Nauka: 368.

Semenova KA. (2007). Vosstanovitel'noye lecheniye detey s perinatal'nymi porazheniyami nervnoy sistemy i detskim tserebral'nym paralichom. Moskow: Zakon i poryadok: 616.

Turina OI. (2005). Monoklonal'nyye antitela k neyrospetsificheskim antigenam. Polucheniye, immunokhimicheskiy analiz, issledovaniye pronitsayemosti gematoentsefalicheskogo bar'yera: dis. … d-ra med. nauk. Moskow: 269.

Khaitov RM. (2013). Immunologiya. Struktura i funktsii immunnoy sistemy: uchebnoye posobiye. — Moskow: GEOTAR-Media: 280.

Kharchenko YeP. (2006). Immunnaya privilegiya mozga: novyye fakty i problemy. Immunologiya. 1(27): 51–56.

Chernishova LI, Volokha AP, Kostyuchenko LV. (2013). Dityacha imunologiya. Kyiv: VSV Meditsina: 720.

Chekhonin VP, Lebedev SV, Blinov DV. (2004). Patogeneticheskaya rol' narusheniya pronitsayemosti gematoentsefalicheskogo bar'yera dlya neyrospetsificheskikh belkov pri perinatal'nykh gipoksicheski;ishemicheskikh porazheniyakh TSNC. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii. 3(2): 50—56 .

Chistyakova GN. (2005). Immunnyye mekhanizmy razvitiya perinatal'noy patologii: dis. … d-ra med. nauk: 14.00.3. Chelyabinsk: 369.

Shevchenko AV. (2015). Immunogeneticheskiy analiz polimorfizma genov tsitokinov, matrichnykh metalloproteinaz i faktora rosta endoteliya sosudov pri ryade mul'tifaktorial'nykh zabolevaniy: dis. … d;ra biol. nauk: 14.03.09. Novosibirsk: 41.

Sheyn SA. (2012). Monoklonalinye antytela k faktoru rosta endotelyya sosudov kak vektory dlya dostavky konteynernykh system v yntrakranyal’nuyu hlyomu S6: avtoref. dys. … kand. byol. nauk: 03.01.04. Moskow: 25.

Shun’ko YeYe. (2002). Rol’ TNF-α, IL-1β ta IL6 u hipoksychno-ishemichnomu urazhenni tsentral’noyi nervovoyi systemy novonarodzhenykh. Pediatriya, akusherstvo ta hinekolohiya. 1: 15—18.

Yarylyn AA. (2010). Ymmunolohyya. Moskow: HEOTAR-Medya: 752.

Abbot NJ, Ronnback L, Hansson EA. (2006). Astrocyte-endothelial interactions at the blood-brain barrer. Nat. Rev. Neurosci. 7(1): 41—53. https://doi.org/10.1038/nrn1824; PMid:16371949

Adelson JD, Barreto GE, Xu L. (2012). Neuroprotection from stroke in the absence of MHCI or PirB. Neuron. 73(6): 1100—1107. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2012.01.020; PMid:22445338 PMCid:PMC3314229

Ader R. (2007). Phychoneuroimmunology. Chicago: University of Chicago Press. I: 1269.

Allans S. (2006). The neurovascular unit and the key role of astrocytes in the regulation of cerebral blood flow. Cerebrovasc. Dis. 21(1—2): 137—138. https://doi.org/10.1159/000090447; PMid:16374001

Antoine Louveau, Tajie H Harris, Jonathan Kipnis. (2015). Revisiting the Mechanisms of CNS Immune Privilege. Trends in Immunology. 36(10): 569—577. https://doi.org/10.1016/j.it.2015.08.006; PMid:26431936 PMCid:PMC4593064.

Barclay JL, Tsang AH, Oster H. (2012). Interaction of central and peripheral clocks in physiological regulation. Prog. Brain Res. 199: 163–181. https://doi.org/10.1016/B978-0-444-59427-3.00030-7; PMid:22877665.

Blalock JE. (2005). The immune system as the sixth sense. J Intern Med. 257(2): 126—138. https://doi.org/10.1111/j.1365-2796.2004.01441.x; PMid:15656872.

Bodensteiner JB, Johnsen SD. (2005).Cerebellar injury in the extremely premature infant: newly recognized but relatively common outcome. Child Neurol. 20: 39—142. https://doi.org/10.1177/08830738050200021101; PMid:15794181

Brea D, Sorbino T, Ramos;Cabrer P. (2009). Inflammatory and Neuroim; munomodulatory Changes in Acute Cerebral Ishemia. Cerebrovasc. Dis. 27(1): 48—64. https://doi.org/10.1159/000200441; PMid:19342833

Bucker JH. (2010). Mechnisms of impared regulation by CD4 + CD25 + FOXp3 + regulatory T cells in human autoummune diseases. Nat Rev Immunol. 10(12): 849—859. https://doi.org/10.1038/nri2889; PMid:21107346 PMCid:PMC3046807.

Calliope A Dendrou, Lars Fugger, Manuel A Friese. (2015). Immunopathology of multiple sclerosis. Nat Rev Immunol. 15: 545—558. https://doi.org/10.1038/nri3871; PMid:26250739

Cans C, McManus V, Crowley M. (2009). Cerebral palsy of post-neonatal orgin: characteristics and factors. Paediatr Perinat Epidemiol. 18(3): 214–220. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2004.00559.x; PMid:15130161.

Castellаnos M, Sorbino T, Millan M. (2007). Serum cellular fibronectin and matrix metalloproteinase-9 as screening biomarkers for the prediction of parenchymal hematoma after thrombolytical therapy in acute ischemic stroke: a multicenter confirmatory stady. Stroke. 38(6): 1855—1859. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.106.481556; PMid:17478737.

Cassie S, Masterson MF, Polukoshko F, Viskovic MM, Tibbles LA. (2004). Ishemia / reperfusion inducens the recruitment of leukocytes from whole blood under flow conditions. Free Radic Biol Med. 1; 36(9): 1102—1111. https://doi.org/10.1016/j.freeradbiomed.2004.02.007; PMid:15082064.

Davalos D, Grutzendler J, Yang G, Kim JV et al. (2005). ATP mediates rapid microglial response to local brain injury in vivo. Nat. Neurosci. 8(6): 752—758. https://doi.org/10.1038/nn1472; PMid:15895084.

Deng W, Pleasure J, Pleasure D. (2008). Progress in periventricular leukomalacia. Arch Neurol. 65(10): 1291—1295. https://doi.org/10.1001/archneur.65.10.1291; PMid:18852342 PMCid:PMC2898886.

Ding AH, Nathan CF, Stuehr DJ. (1988). Release of reactive nitrogen intermediates and reactive oxygenintermediates from mouse peritoneal macrophages. Comparison of activating cytokines and evidence forindependent production. J Immunol. 1;141(7): 2407—2412.

de Groot JC, de Leeuw FE and Oudkerk M et al. (2002). Periventricular white matter lesions predict rate of cognitive decline. Ann Neurol. 52(3): 335—341. https://doi.org/10.1002/ana.10294; PMid:12205646.

El-Khoury N, Braun A, Hu F. (2006). Astrocyte end-feet in germinal matrix, cerebral cortex, and white matter in developing infants. Pediatr Res. 59(5): 673—679. https://doi.org/10.1203/01.pdr.0000214975.85311.9c; PMid:16627880.

Fatemi AH, Wilson Mary Ann, Johnston Michael V. (2009). Hypoxic-ischemic encephalopathy in the term infant. Clin Perinatol. 36(4): 835—58. https://doi.org/10.1016/j.clp.2009.07.011; PMid:19944838 PMCid:PMC2849741

Folkerth RD. (2011). Germinal matrix haemorrhage: destroying the brain's bulding blocks. Brain. 134(5): 1261—1263. https://doi.org/10.1093/brain/awr078; PMid:21596767.

Fong JS, Rae;Grant A, Huang D. (2008). Neurodegeration and neuroprotective agents in multiple sclerosis. Recent Pat CNS Drug Discow. 3(3): 153—165. https://doi.org/10.2174/157488908786242498; PMid:18991805

Ford AL, Goodsall AL, Hickey WF, Sedgwick JD. (1995). Normal adult ramified microglia separated from other central nervous system macrophages by flow cytometric sorting. Phenotypic differences defined and direct ex vivo antigen presentation to myelin basic protein ;reactive CD4 + T cells compared. J Immunol. 154(9): 4309—4321.61.

Gomez-Nicola D, Perry VH. (2015). Microglial dynamics and role in the healthy and diseased brain: A paradigm of functional plasticity. Neuroscientist. 21(2): 169—184. https://doi.org/10.1177/1073858414530512; PMid:24722525 PMCid:PMC4412879. https://www.ncbi.nlm.nih.gov › pubmed.

Gordon S. (2003). Alternative activation of macrophages. Nat Rev Immunol. 3(1): 23—35. https://doi.org/10.1038/nri978; PMid:12511873.

Gibson NJ. (2011). Cell adhesion molecules in context: CAM function depends on the neighborhood. Cell Adh Migr. 5(1): 48—51. https://doi.org/10.4161/cam.5.1.13639; PMid:20948304 PMCid:PMC3038097.

Hanisch UK, Kettenmann H. (2007). Microglia: active sensor and versatile effector cells in the normal and pathologic brain. Nature Neuroscience. 10(11): 1387—1394. https://doi.org/10.1038/nn1997; PMid:17965659.

Hemminki K, Li X, Sundquist K, Sundquist J. (2007). Hight familial risks for cerebral palsy implicate partial heritabl aetiology. Pediatr Perinat Epidemiol. 21(3): 235—241. https://doi.org/10.1111/j.1365-3016.2007.00798.x; PMid:17439532.

Hiippi PS, Dubois J. (2006). Diffusion tensor imaging of brain development. Semin Fetal Neonatal Med. 1(6): 489—497. https://doi.org/10.1016/j.siny.2006.07.006; PMid:16962837.

Himanshu Kumar, Taro Kawai, Shizuo Akira. (2011). Pathogen Recognition by the Innate Immune System. Int Rev Immunol. 30(1): 16—34. https://doi.org/10.3109/08830185.2010.529976; PMid:21235323.

Iadecola C, Anrather J. (2011). The immunology of stroke: from mechanisms to translation. Nat Med. 17(7): 796—808. https://doi.org/10.1038/nm.2399; PMid:21738161 PMCid:PMC3137275.

Iliff JJ, Nedergaard M. (2013). Is there a cerebral lymphatic system? Stroke. 44(6): 93—95. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.112.678698; PMid:23709744 PMCid:PMC3699410.

Iliff JJ, Wang M, Liao Y et al. (2012). A paravascular pathway facilitates CSF flow through the brain parenchyma and the clearance of interstitial solutes, including amyloid β. Sci Transl Med. 15;4(147): 147ra111. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3003748; PMid:22896675 PMCid:PMC3551275.

Imms C. (2008). Children with cerebral palsy participate: a review of the literature. Disabil. Rehbil. 11/30. 30(24): 1867—1884. https://doi.org/10.1080/09638280701673542; PMid:19037780

Inoue K. (2008). Purinergic systems in microglia. Cellular and Molecular Life Sciences. 65(19): 3074—3080. Retrieved from. https://doi.org/10.1007/s00018-008-8210-3; PMid:18563292

Kendall G, Peebles D. (2005). Acute fetal hypoxia: the modulating effect of infection. Early Hum Dev. 81(1): 27—34. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2004.10.012; PMid:15707712.

Laptook A, Tyson J, Shankaran S et al. (2008). Elevated temperature after hypoxicischemic encephalopathy: risk factor for adverse outcomes. Pediatrics. 122(3): 491—499. https://doi.org/10.1542/peds.2007-1673; PMid:18762517 PMCid:PMC2782681.

Levene MI, Chervenak FA. (2009). Fetal and Neonatal Neurology and Neurosurgery. Elsevier Health Sciences: 921.

Ludger Klein, Bruno Kyewski, Paul M Allen, Kristin A Hogquist. (2014). Positive and negative selection of the T cell repertoire : what thymocytes see (and do not see). Nat Rev Immunol. 14(6): 377—391. https://doi.org/10.1038/nri3667; PMid:24830344 PMCid:PMC4757912. Epub 2014 May 16.

Martinez FO, Sica A, Mantovani A, Locati M. (2008). Macrophage activation and polarization. Front Biosci. 1;13: 453—461. https://doi.org/10.2741/2692; PMid:17981560.

Masuch A, Shieh CH, van Rooijen N, van Calker D, Biber K. (2016). Mechanism of microglia neuroprotection: Involvement of P2X7, TNFα, and valproic acid.Glia. 64(1): 76—89. 64(1): 76-89. https://doi.org/10.1002/glia.22904.

Mosser DM, Edwards JP. (2008). Exploring the full spectrum of macrophage activation. Nat Rev Immunol. 8(12): 958—969. https://doi.org/10.1038/nri2448; PMid:19029990 PMCid:PMC2724991.

Murtha LA, Yang Q, Parsons MW et al. (2014). Cerebrospinal fluid is drained primarily via the spinal canal and olfactory route in young and aged spontaneously hypertensive r ats. Fluids Barriers CNS. 6;11: 12. https://doi.org/10.1186/2045-8118-11-12; PMCid:PMC4057524.

Narase T, Yamazaki T, Oqura N et al. (2008). The impact of inflammation on the pathogenesis and prognosis of ischemic stroke J Neurol Sci. 271(1—2): 104—109. https://doi.org/10.1016/j.jns.2008.03.020; PMid:18479710.

Nimmerjahn A, Kirchhoff F, Helmchen F. (2005). Resting microglial cells are highly dynamic surveillants of brainparenchyma in vivo. Science. 27; 308(5726): 1314—1318. https://doi.org/10.1126/science.1110647; PMid:15831717.

Callaghan ME, MacLennan AH, Gibson CS et al. (2013). Genetic and clinical contributions to cerebral palsy: a multivariable analysis. J Pediatr Child Health. 49(7): 575—581. https://doi.org/10.1111/jpc.12279; PMid:23773706.

Ohsawa K, Sanagi T, Nakamura Y et al. (2012). Adenosine A3 receptor is involved in ADP-induced microglial process extension and migration. J Neurochem. 121(2): 217—227. https://doi.org/10.1111/j.1471-4159.2012.07693.x; PMid:22335470. Epub 2012 Mar 14.

Orr A, Orr AL, Li X et al. (2009). Adenosine A2A receptor mediates microglial process retraction. Nat Neurosci. 12(7): 872—878. https://doi.org/10.1038/nn.2341; PMid:19525944 PMCid:PMC2712729.

Paneth N. (2008). Establishing the diagnosis of cerebral palsy. Clin Obstet Gynecol. 51(4): 742—748. https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e318187081a; PMid:18981799.

Quan N, Banks WA. (2007). Brain;immune communication pathways. 21(6): 727—735. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2007.05.005; PMid:17604598.

Ransohoff RM, Brown MA. (2012). Innate immunity in the central nervous system. J Clin Invest. 122(4): 1164—1171. https://doi.org/10.1172/JCI58644; PMid:22466658 PMCid:PMC3314450.

Streit WJ. (2001). Microglia and macrophages in the developing CNS. Neurotoxicology. 22(5): 619—624. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov›pubmed. https://doi.org/10.1016/S0161-813X(01)00033-X

Streit WJ. (2006). Microglial senescence: does the brain's immune system have an expiration date? Trends Neuroscі. 29(9): 506–510. https://doi.org/10.1016/j.tins.2006.07.001; PMid:16859761.

Thompson K, Tsirka S. (2017). The Diverse Roles of Microglia in the Neurodegenerative Aspects of Central NervousSystem (CNS) Autoimmunity. Int J Mol Sci. 18(3): 505–525. https://doi.org/10.3390/ijms18030504; PMid:28245617 PMCid:PMC5372520.

Tremblay M, Zettel ML, Ison JR et al. (2012). Effects of aging and sensory loss on glial cells in mouse visual and auditory cortices. Glia. 60(4): 541–558. https://doi.org/10.1002/glia.22287; PMid:22223464 PMCid:PMC3276747.

Tremblay M, Lowery RL, Majewska AK. (2010). Microglial interactions with synapses are modulated by visual experience. PLoS Biol. 2;8(11): e1000527. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.1000527; PMid:21072242 PMCid:PMC2970556.

Tyson JE, Parikh NA, Langer J, Green C, Higgins RD. (2008). Intensive care for extreme prematurity — moving beyond gestational age. N Engl J Med. 358 (16): 1672–1681. https://doi.org/10.1056/NEJMoa073059; PMid:18420500 PMCid:PMC2597069.

Ukpong B Eyo, Long;Jun Wu. (2013). Bidirectional Microglia;Neuron Communication in the Healthy Brain. Neural Plasticity. Article ID 456857: 10. https://doi.org/10.1155/2013/456857; PMid:24078884 PMCid:PMC3775394.

Volpe JJ. (2008). Neurology of the newborn. 5th: Saunders Elsevier: 1120.

Von Bernhardi R. (2007). Glial cell dysregulation: a new perspective on Alzheimer disease. Neurotox. Res. 12: 215–232. https://doi.org/10.1007/BF03033906; PMid:18201950

Wolf SA, Boddeke HW, Kettenmann H. (2017). Microglia in Physiology and Disease. Annual Review of Physiology. 79(1): 619–643. https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-022516-034406; PMid:27959620.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.