Ехокардіографічна оцінка додаткових аномалій лівого атріовентрикулярного клапана у пацієнтів з повною атріовентрикулярною комунікацією

L. A. Shapoval

Анотація


Актуальність. Незважаючи на постійне удосконалення хірургічних методів лікування пацієнтів із повною атріовентрикулярною комунікацією (АВК), виникнення післяопераційної недостатності лівого атріовентрикулярного (АВ) клапана в різні проміжки часу після корекції вади залишається невирішеною проблемою для 3–13% з них.
Мета: визначити частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів із повною АВК та оцінити значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями.
Матеріали і методи. Із січня 2014 р. по грудень 2018 р. у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України (м. Київ) 229 пацієнтам була проведена радикальна корекція повної АВК. Середній вік на момент корекції становив 4,8 місяця (діапазон від 19 днів до 5,4 року), середня вага — 4,8 кг (діапазон від 3,1 до 23 кг). 107 (46,7%) пацієнтів мали синдром Дауна. Середній період спостереження після корекції вади становив 22,2±4,7 місяця (діапазон від 7 днів до 57 місяців). Було проаналізовано частоту виникнення аномалій лівого АВ клапана у пацієнтів з повною АВК та встановлено їх зв'язок із залишковою патологією після радикальної корекції.
Результати. У більшості пацієнтів за даними трансторакальної ЕхоКГ визначались відносно прості анатомічні форми повної АВК з двома добре розвинутими шлуночками та типовою морфологією спільного АВ клапана, що дозволило провести радикальну корекцію із задовільним результатом у віддаленому періоді спостереження. У 29,7% випадків морфологія спільного АВ клапана відрізнялась від типової для АВК за рахунок існування додаткових аномалії лівого АВ клапана, визначених методом трансторакальної ЕхоКГ. Залишкова патологія після корекції вади спостерігалась у 58 (25,3%) пацієнтів, у 20 (8,7%) з них, у зв'язку з дисфункцією лівого АВ клапана, при подальшому спостереженні виникла необхідність у проведенні повторного втручання. Встановлено достовірний зв'язок між існуванням додаткових аномалій лівого АВ клапана та виникненням залишкової патології лівого АВ клапана в різні проміжки часу після операції (площа під кривою діагностичного значення додаткових аномалій лівого АВ клапана при прогнозуванні післяопераційної залишкової патології лівого АВ клапана склала 0,778 (95% ДІ: 0,598–0,849)). Проведена оцінка значення трансторакальної ЕхоКГ у виявленні потенційних анатомічних факторів ризику, що пов'язані з післяопераційними ускладненнями (площа під кривою діагностичного значення ЕхоКГ при виявленні додаткових аномалій лівого АВ клапана склала 0,659 (95% ДІ: 0,527–0,809)).
Висновки. Трансторакальна ЕхоКГ є сучасним методом діагностики основних морфологічних особливостей повної АВК з високою чутливістю та специфічністю. У більшості випадків метод трансторакальної ЕхоКГ забезпечує достатню кількість необхідної інформації, що дозволяє обґрунтувати та планувати хірургічне лікування вади з урахуванням основних морфологічних особливостей клапанного та підклапанного апарату спільного АВ клапана.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дитини.

Ключові слова


атріовентрикулярна комунікація; лівий атріовентрикулярний клапан; додаткові аномалії лівого атріовентрикулярного клапана; ехокардіографія

Повний текст:

PDF

Посилання


Adachi I, Uemura H, McCarthy KP. et al. (2008). Surgical anatomy of atrioventricular septal defect. Asian Cardiovasc Thorac Ann. 16: 497–502. https://doi.org/10.1177/021849230801600616; PMid:18984764

Al-Hay AA, MacNeill SJ, Yacoub M et al. (2003). Complete atrioventricular septal defect, Down syndrome, and surgical outcome: risk factors. Ann Thorac Surg.75: 412–421. https://doi.org/10.1016/S0003-4975(02)04026-2

Backer CL, Stewart RD, Bailliard et al. (2007). Complete atrioventricular canal: comparison of modified single-patch technique with two-patch technique. Ann Thorac Surg.84: 2038–2046. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2007.04.129; PMid:18036931

Dodge-Khatami A, Herger S, Rousson V et al. (2008). Outcomes and reoperations after total correction of complete atrio;ventricular septal defect. Eur J Cardiothor Surg. 34(4): 745–50. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2008.06.047; PMid:18693030

Hoohenkerk GJ, Wenink AC, Schoof PH et al. (2009). Results of surgical repair of atrioventricular septal defect with double;orifice left atrioventricular valve. J Thorac Cardiovasc Surg.138: 1167—1171. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2009.05.012; PMid:19660422

Hoohenkerk GJF, Bruggemans EF, Rijlaarsdam M et al. (2010). More than 30 years' experience with surgical correction of atrioventricular septal defects. Ann Thorac Surg. 90:1554—61. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2010.06.008; PMid:20971263

Kanani M, Elliott M, Cook A et al. (2006). Late incompetence of the left atrioventricular valve after repair of atrioventricular septal defects: the morphologic perspective. J Thorac Cardiovasc Surg. 132: 640—6. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2006.01.063; PMid:16935121

Smallhorn JF. (2001). Cross-sectional echocardiographic assessment of atrioventricular septal defect: basic morphology and preoperative risk factors. Echocardiography. 18: 415—32. https://doi.org/10.1046/j.1540-8175.2001.00415.x; PMid:11466155

Takahashi K, Guerra V, Roman KS et al. (2006). Three;dimensional echocardiography improves the understanding of the mechanisms and site of left atrioventricular valve regurgitation in atrioventricular septal defect. J Am Soc Echocardiogr.19(12): 1502—10. https://doi.org/10.1016/j.echo.2006.07.011; PMid:17138036

Takahashi K, Mackie AS, Rebeyka IM et al. (2010). Two-dimensional versus transthoracic real-time threedimensional echocardiography in the evaluation of the mechanisms and sites of atrioventricular valve regurgitation in a congenital heart disease population. J Am Soc Echocardiogr.23(7): 726—34. https://doi.org/10.1016/j.echo.2010.04.017; PMid:20605405

Wetter J, Sinzobahamvya N, Blaschzok C et al. (2000). Closure of the zone of apposition at correction of complete atrioventricular septal defect improves outcome. Eur J Cardiothorac Surg. 17:146—53. https://doi.org/10.1016/S1010-7940(99)00360-7

Wu YT, Chang AC, Chin AJ. (1993). Semiquantitative assessment of mitral regurgitation by Doppler colorflow imaging in patients ,20 years. Am J Cardiol. 71: 727—732. https://doi.org/10.1016/0002-9149(93)91018-D


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.