Клініко-епідеміологічний аналіз материнських чинників схильності до неонатального сепсису за умов різного екологічного впливу

O. V. Vlasova, L. O. Bezrukov, O. K. Koloskova

Анотація


Мета: для покращення результатів діагностики і лікування неонатального сепсису вивчити особливості материнських чинників схильності до його розвитку в контрастних за екологічними характеристиками регіонах проживання вагітних.

Матеріали і методи. Проведено клініко9епідеміологічний аналіз впливу материнських чинників схильності на формування неонатального сепсису у 260 новонароджених залежно від екологічних характеристик місць проживання вагітних.

Результати. Встановлено, що за відсутності суттєвих розбіжностей у показниках репродуктивного здоров'я, а також соматичної патології й акушерсько-гінекологічного анамнезу, проживання вагітних у несприятливих умовах супроводжується удвічі вищим ризиком невиношування вагітності і народження дітей у терміні гестації до 35 тижнів (ВШ=2,04; 95% ДІ 1,2–3,7), народження дітей з екстремально низькою масою тіла (ВШ=2,9; 95% ДІ 1,1–7,3), а також вірогідно нижчою оцінкою за шкалою Апгар на 59й хвилині життя новонародженого (ВШ=5,12; 95% ДІ 2,1–12,6).

Висновки. Вказані зміни можуть бути розцінені які наслідок хронічного контакту вагітних із забрудненням територій їх проживання.

Дослідження було виконане відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження погоджений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень була отримана поінформована згода батьків дітей або їхніх опекунів.


Повний текст:

PDF

Посилання


Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Holovne upravlinnia statystyky u Chernivetskii oblasti. Statystychnyi shchorichnyk Chernivetskoi oblasti za 2017 rik: 543.

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Holovne upravlinnia statystyky u

Khmelnytskii oblasti. Statystychnyi shchorichnyk Khmelnytskoi oblasti za 2017 rik: 514.

Altunhan H, Annagur A, Ors R et al. (2011). Procalcitonin measurement at 24 hours of age may be helpful in the prompt diagnosis of early-on-set neonatal sepsis. Int J Infect Dis.15(12): e854–858. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2011.09.007; PMid:22019570

Auriti C, Fiscarelli E, Ronchetti MP et al. (2012). Procalcitonin in detecting neonatal nosocomial sepsis. Arch. Dis. Child. Fetal. Neonatal. Ed. 97(5): F368–370. https://doi.org/10.1136/fetalneonatal-2010-194100; PMid:22933097

Barouki R, Melen E, Herceg Z, Beckers J et al. (2018). Epigenetics as a mechanism linking developmental exposures to long-term toxicity. Environment international. 114: 77–86. https://doi.org/10.1016/j.envint.2018.02.014; PMid:29499450 PMCid:PMC5899930

Bollati V, Baccarelli A. (2010). Environmental epigenetics. Heredity. 105(1): 105–112. https://doi.org/10.1038/hdy.2010.2; PMid:20179736 PMCid:PMC3133724

Chiesa CL, Natale F, Pascone R et al. (2011). C4reactive protein and procalcitonin: reference intervals for preterm and term newborns during the early neonatal period. Clin Chim Acta. 412 (11–12): 1053–1059. https://doi.org/10.1016/j.cca.2011.02.020; PMid:21338596

Dritsakou K, Liosis G, Gioni M et al. (2015). CRP levels in extremely low birth weight (ELBW) septic infants. J Matern Fetal Neonatal Med.28(2): 237–239. https://doi.org/10.3109/14767058.2014.908842; PMid:24670235

Ezziane Z. (2013). The impact of air pollution on low birth weight and infant mortality. Reviews on Environmental Health. 28(2–3): 107–115. https://doi.org/10.1515/reveh-2013-0007; PMid:24192497

Fleischmann4Struzek C, Goldfarb DM, Schlattmann P, Schlapbach LJ, Reinhart K, Kissoon N. (2018). The global burden of paediatric and neonatal sepsis: a systematic review. Lancet Respir Med.6(3): 223–30. https://doi.org/10.1016/S2213-2600(18)30063-8

Genowska A, Jamiolkowski J, Szafraniec K, Stepaniak U, Szpak A, Pajak A. (2015). Environmental and socio4economic determinants of infant mortality in Poland: an ecological study. Environmental health. 14:61. https://doi.org/10.1186/s12940-015-0048-1; PMid:26195213 PMCid:PMC4508882

Getabelew A, Aman M, Fantaye E, Yeheyis T. (2018). Prevalence of Neonatal Sepsis and Associated Factors among Neonates in Neonatal Intensive Care Unit at Selected Governmental Hospitals in Shashemene Town, Oromia Regional State, Ethiopia, 2017. Int J Pediatr. https://doi.org/10.1155/2018/7801272; PMid:30174698 PMCid:PMC6098917

Hornik CP, Fort P, Clark RH, Watt K et al. (2012). Early and late onset sepsis in very-low-birth-weight infants from a large group of neonatal intensive care units. Early Hum. Dev. 88 (2): 69–74. https://doi.org/10.1016/S0378-3782(12)70019-1

Kamalakannan SK. (2018). Neonatal Sepsis Past to Present. Biomed J Sci & Tech Res. 3(3): 1–6. https://doi.org/10.26717/BJSTR.2018.03.000909

Kihal-Talantikite W, Zmirou-Navier D, Padilla C, Deguen S. (2017, May). Systematic literature review of reproductive outcome associated with residential proximity to polluted sites. International journal of health geographics.16: 20. https://doi.org/10.1186/s12942-017-0091-y; PMid:28558782 PMCid:PMC5450119-y

Pammi ML, Weisman LE. (2015). Late4onset sepsis in preterm infants: update on strategies for therapy and prevention. Expert Rev. Anti Infect. Ther. 13 (4): 487–504.

Shane AL, Stoll BJ. (2014). Neonatal sepsis: Progress towards improved outcomes. J Infect. 68;1: 24–32. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2013.09.011; PMid:24140138

Singer M, Deutschman CS, Seymour CW et al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis43). JAMA.315(8):801—10. https://doi.org/10.1001/jama.2016.0287; PMid:26903338 PMCid:PMC4968574.

Stoll BJ, Hansen NI, Bell EF et al. (2015). Trends in Care Practices, Morbidity, and Mortality of Extremely Preterm. Neonates, 1993—2012. JAMA. 314 (10): 1039. https://doi.org/10.1001/jama.2015.10244; PMid:26348753 PMCid:PMC4787615


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.