Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії

Автор(и)

  • О.Г. Шадрін ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ http://orcid.org/0000-0002-5901-7013
  • Г.А. Гайдучик ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
  • М.Г. Горянська ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.74

Ключові слова:

гастроінтестинальні прояви харчової алергії, діти раннього віку, вітамін D

Анотація

Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії.

Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей віком від 4 місяців до 3 років з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками. Загально-клінічне обстеження передбачало оцінку фізичного та соматичного статусу (маса тіла, зріст, сон, апетит), стан шкіри та слизових оболонок, кісткової системи, внутрішніх органів, характеру та частоти випорожнень. Для оцінки забезпеченості вітаміном D дітей з гастроінтестинальною алергією використано кількісне визначення концентрації 25(ОН)D (25-гідроксикальциферолу) у сироватці крові на імунохімічному аналізаторі Architect 2000sr I «ABBOT» (США). Комплексне лікування основного захворювання передбачало коригування недостатності вітаміну D за допомогою препарату «Аквадетрим», що містить водний розчин холекальциферолу для перорального застосування, у дозі 2000 ОД/добу протягом 1 міс. До групи порівняння увійшло 20 дітей віком 12–24 міс із необтяженим індивідуальним і сімейним алергологічним анамнезом, що мали функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту (функціональний закреп, функціональна діарея, синдром метеоризму) і не застосовували препаратів вітаміну D. Данi клінічних і лабораторних досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині. Вірогідність відмінностей порівняльних показників визначено за допомогою критерію Стьюдента (t) і номінальних даних за допомогою точного критерію Фішера.

Результати та висновки. За результатами оцінки забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з ГІХА шляхом визначення сироваткових концентрацій 25-гідроксикальциферолу встановлено недостатність вітаміну D у 86,7% пацієнтів — середній показник 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Призначення водного розчину холекальциферолу (Аквадетрим) у дозі 2000 ОД на добу протягом 1 міс дітям із гастроінтестинальною харчовою алергією сприяло нормалізації концентрації 25-гідроксикальциферолу у сироватці крові 92,3% дітей. На тлі застосування препарату вітаміну D (Аквадетрим) не виявлено випадків погіршення гастроінтестинальних і шкірних проявів захворювання; препарат «Аквадетрим» переносився добре, без побічних реакцій.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Посилання

Caubet JC, Szajewska H, Shamir R, Nowak-Wegrzyn A. (2017, Feb). Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in children. Pediatr Allergy Immunol. 28(1):6-17. https://doi.org/10.1111/pai.12659; PMid:27637372

Clark A, Mach N. (2016). Role of vitamin D in the hygiene hypothesis: the interplay between vitamin D, vitamin D receptors, gut microbiota,and immune response. (Report). Front Immunol. 7:627. https://doi.org/10.3389/fimmu.2016.00627

Errazuriz G, Lucero Y, Ceresa S, Gonzalez M, Rossel M, Vives A. (2016). Clinical characteristics and management of infants less than 1 year old suspected with allergy to cow's milk protein. Rev Chil Pediatr. 87(6):449-54. https://doi.org/10.1016/j.rchipe.2016.06.007; PMid:27634007

Gupta RS, Springston EE, Warrier MR, et al. (2011). The prevalence, severity and distribution of childhood food allergy in the United States. Pediatrics, 128(1):e9-17. https://doi.org/10.1542/peds.2011-0204; PMid:21690110

Holick MF, Binkley NC, Bischoff>Ferrari HA, et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin. Endocrinol Metab. 96: 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

Ho MHK, Wing WHS, Chang C. (2014). Clinical spectrum of food allergies: a comprehensive review. Clinical Reviews in Allergy and Immunology. 46(3):225-240. https://doi.org/10.1007/s12016-012-8339-6; PMid:23229594

Koletzko S, Heine RG, Grimshaw KE, et al. (2015). Non-IgE mediated cow's milk allergy in Euro Prevall. Allergy. 70(12):1679-80. https://doi.org/10.1111/all.12681; PMid:26769086

Kolokotroni O, Middleton N, Kouta C, Raftopoulos V, Yiallouros PK. (2015). Association of Serum Vitamin D with Asthma and Atopy in Childhood: Review of Epidemiological Observational Studies. Mini Rev Med Chem. 15(11): 881-899. https://doi.org/10.2174/1389557515666150519105541; PMid:25985951

Kvashnina LV. (2017). Vitamin D u rizni periody dytynstva: shcho znaiemo, shcho treba pamiataty i shcho zabuty. Zdorovia Ukrainy: 29-31.

Lopez-Gonzalez D, Mendez-Sanchez L, Guagnelli MA, Clark P. (2015). Vitamin D deficiency in childhood: an opportunity for prevention. Bol Med Hosp Infant Mex. 72(4): 225-234. https://doi.org/10.1016/j.bmhimx.2015.01.011; PMid:29421141

Murano A, Werfel T, Hoffmann-Sommergruber K, et al. (2014, Aug). EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 69(8):1008-25. https://doi.org/10.1111/all.12453; PMid:24888964

Nowak-Wegrzyn A, Chehade M, Groetch ME, Spergel JM, Wood RA, Allen K, et al. (2017). International consensus guidelines for the diagnosis and management of food protein-induced enterocolitis syndrome: Executive summary - Workgroup Report of the Adverse Reactions to Foods Committee, American Academy of Allergy Asthma & Immunology. J Allergy Clin Immunol. 139(4):1111-26.

Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, Muraro A, Werfel T, Cardona V, et al. (2014, Jan). On behalf of the EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis. Allergy. 69(1):62-75. https://doi.org/10.1111/all.12305; PMid:24205824

Pae M, Wu D. (2017). Nutritional modulation of age-related changes in the immune system and risk of infection. Nutr Res. 41:14-35. https://doi.org/10.1016/j.nutres.2017.02.001; PMid:28577789

Palmer MT, Lee YK, Maynard CL, et al. (2011). Lineage-specific effects of 1,25-dihydroxyvitamin D(3) on the development of effector CD4 T cells. J Biol Chem. 286:997. https://doi.org/10.1074/jbc.M110.163790; PMid:21047796 PMCid:PMC3020784

Poole A, Song A, Brown H, Hart P H. (2018, Jul). Cellular and molecular mechanisms of vitamin D in food allergy. J Cell Mol Med. 22(7):3270-3277. https://doi.org/10.1111/jcmm.13607; PMid:29577619 PMCid:PMC6010899

Prescott SL, Pawankar R, Allen KJ, et al. (2013). A golabl survey of changing patterns of food allergy burden in children. World Allergy Organization Journal. 6(21). https://doi.org/10.1186/1939-4551-6-21; PMid:24304599 PMCid:PMC3879010

Science M, Maguire JL, Russell ML, Smieja M, Walter SD, Loeb M ls in rural Canadian children. Paediatr Child Health. 22(3): 125-129. https://doi.org/10.1093/pch/pxx007; PMid:29479197 PMCid:PMC5804950

Tolppanen AM, Sayers A, Granell R, Fraser WD, Henderson J, Lawlor DA. (2013). Prospective association of 25-hydroxyvitamin d3 and d2 with childhood lung function, asthma, wheezing, and flexural dermatitis. Epidemiol. 24(2): 310-319. https://doi.org/10.1097/EDE.0b013e318280dd5e; PMid:23377091

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-29

Номер

Розділ

Школа практичного лікаря