Дії рецензентів при отриманні рукопису

Щоб уникнути небажаних затримок при обробці рукописів, рецензент повинен зробити наступне одразу після отримання рукопису для рецензування:

- ретельно перевірити остаточний термін повернення рукопису, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому;

- негайно звернутися до редакції, якщо очікуються якісь ускладнення з виконанням рецензування;

- уважно прочитати лист редактора і не забути відмітити ті пункти, на які редактор просить звернути більш пильну увагу;

- продивитися рукопис і оцінити можливі конфлікти інтересів із авторами, установами, в яких працюють автори, а також установами, які є джерелами їх фінансування, для проведення  безпристрасного рецензування статті;

- оцінити відповідність теми рукопису проблематиці журналу і чи достатньо вона цікава для публікації.

 Конфіденційність

Рецензенти повинні ставитися до процесу рецензування як суворо конфіденційному та дотримуватись наступних рекомендацій:

- рецензовані рукописи не повинні обговорюватись ні з ким, хто безпосередньо не бере участь у процесі рецензування;

- при необхідності отримання будь-якої консультації від своїх колег або незалежних експертів, останні повинні бути узгоджені та ухвалені редакторами:

- рецензенти не повинні розкривати свою особу авторам або іншим колегам при проведенні рецензування, оскільки це може вплинути на об’єктивність рецензування. У випадку необхідності розкрити свою особистість, рецензенти повинні отримати згоду редактора. Журнал категорично не ухвалює спроб авторів ідентифікувати особистість рецензентів і тим більше впливати на них, і радить рецензентам уникати будь-яких спекуляцій щодо цього.

 Підготовка результатів рецензії

Основна ціль звіту рецензента - надати редакції інформацію, необхідну для прийняття остаточного рішення редактором про можливість публікації статті, або, у випадку необхідного доопрацювання рукопису, надати автору чіткі рекомендації для його виправлення. Рецензент повинен надати як конфіденційні коментарі редактору, так і ті, які можуть бути безпосередньо передані авторам.

При підготовці коментарів для авторів рецензенти повинні зберігати позитивне та неупереджене, але критичне ставлення до оцінки рукописів. Критика повинна залишатися безпристрасною. Некоректні та образливі вислови не допускаються. Наскільки це можливе, негативний звіт повинен пояснити авторам недоліки їхнього рукопису, щоб вони могли зрозуміти причини рішення про переробку або відмову від публікації рукопису. Інформація про результати рецензування щодо публікації статті (про прийняття до публікації, перегляд або відмову прийняття рукописи) має рекомендаційний характер, оскільки остаточне рішення належить Головному редактору.  

Термін рецензування

Журнал дотримується принципів найбільш ефективної організації публікаційного процесу, тому редколегія просить, щоб рецензенти оперативно і своєчасно повідомляли про суттєві затримки у процесі рецензування, що дозволяє за необхідності знаходити альтернативних рецензентів.

Конфлікт інтересів у процесі рецензування

Для того, щоб забезпечити неупереджений підхід у процесі рецензування, редколегія журналу намагається уникати співробітничати з рецензентами, які недавно або постійно працюють із авторами, коментували чернетки рукописів, які знаходяться у прямій конкуренції, конфліктували з авторами або мали спільні фінансові інтереси. Однак, оскільки редактори не можуть знати про всі можливі упередження, редакційна колегія просить рецензентів звернути увагу на все, що може вплинути на їхній звіт, включаючи комерційні інтереси, і відмовитись тих рецензентів, які відчувають себе нездатними бути об’єктивними. Журнал не вважає необхідним виключати рецензентів, які рецензували статті для інших журналів. Той факт, що два журнали незалежно залучали одного рецензента, кваліфікованого для рецензування, не зменшує достовірність його думки при проведенні рецензування.

Публікаційна діяльність та етичні міркування

Незважаючи на всі зусилля журналу з виявлення порушень публікаційної політики або етичної поведінки, такі як плагіат або конфлікт інтересів авторів, рецензенти, більш знайомі зі сферою їхньої діяльності, з більшою ефективністю можуть виявляти такі проблеми та повинні попереджати редакторів про будь-які потенційні проблеми.