Особливості клінічного перебігу алергодерматозів у дітей (огляд літератури)

Автор(и)

  • O.M. Mochulska Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
  • K.T. Hlushko Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Ключові слова:

діти, алергія, алергодерматози, клінічні критерії

Анотація

Поширеність алергічних захворювань постійно зростає в усьому світі. За прогнозами ВООЗ, до 2050 р. від різноманітних алергозів страждатиме більшість населення планети, при цьому алергеном може слугувати будь-яка речовина, а ХХІ століття стане епохою алергії. У структурі алергічних захворювань у дітей провідне місце посідають алергічні ураження шкіри – алергодерматози, що характеризуються вираженим клінічним поліморфізмом, гострим або хронічним стадійним перебігом із розвитком супутніх патологічних змін у багатьох системах дитячого організму, який росте. Алергодерматози являють собою велику групу захворювань шкіри: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра та хронічна алергічна кропив'янка, набряк Квінке, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса–Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), токсикодермії, а також менш поширені дерматози, в патогенезі яких провідними є саме алергічні реакції.

Мета — навести клінічні критерії диференційної діагностики алергодерматозів у дітей для підвищення її ефективності.

Висновки. Алергодерматози у дітей характеризуються поліморфністю клінічних проявів, що залежить від конкретної нозології. Відмічається тенденція до зростання частоти алергічних захворювань шкіри у дітей, особливо тяжких форм з рецидивним перебігом, резистентних до традиційної фармакотерапії. Комплексне детальне вивчення клінічних проявів алергодерматозів у дітей сприятиме розробці диференційно-діагностичних критеріїв алергодерматозів у дітей, своєчасній точній діагностиці та призначенню патогенетично обґрунтованого лікування при різних алергічних хворобах шкіри.

 

Посилання

Akan A, Dibek-Misirlroglu E, Civelek E, Vezir E, Kocabas CN. (2020). Diagnosis of atopic dermatitis in children: comparison of the Hanifin-Rajka and the United Kingdom Working Party criteria. Allergologia et Immunopathologia. 48 (2): 175-181. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054619301156. https://doi.org/10.1016/j.aller.2019.07.008; PMid:31611041

Beltrani VS. (1998). Allergic Dermatoses. Medical Clinics of North America. 82 (5): 1105-1133. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712505704053. https://doi.org/10.1016/S0025-7125(05)70405-3

Bourrain JL. (2017). Toxicodermias. EMC - Dermatologia. 51 (4): 1-13. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1761289617870527. https://doi.org/10.1016/S1761-2896(17)87052-7

Dowling PJ, Kader R, Portnoy JM. (2019). COLA (Conferences On-Line Allergy) at 10 Years - Evolution of an Online Fellowship Curriculum. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (8): 2568-2573. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819305975. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.06.025; PMid:31279862

Fawbert K, Leech S. (2020). Recurrent urticaria and angioedema. Paediatrics and Child Health. 30 (7): 243-248. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S175172222030072X. https://doi.org/10.1016/j.paed.2020.04.001

Hsu DY, Brieva J, Silverberg NB, Paller AS, Silverberg JI. (2017). Pediatric Stevens-Johnson syndrome and toxic epidermal necrolysis in the United States. Journal of the American Academy of Dermatology. 76 (5): 811-817. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0190962216312853. https://doi.org/10.1016/j.jaad.2016.12.024; PMid:28285784 PMCid:PMC5502094

Millan GG, Lopez-Bran E. (2018). Toxicodermias. Medicine - Programa de Formacion Medica Continuada Acreditado. 12 (48): 2846-2853. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0304541218300076. https://doi.org/10.1016/j.med.2018.01.007

Napolitano M, Fabbrocini G, Patruno C. (2019). Allergic contact dermatitis in patients with atopic dermatitis: A retrospective study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 7 (7): 2459-2461. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2213219819303307. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2019.03.045; PMid:30954642

Nassau S, Fonacier L. (2020). Allergic Contact Dermatitis. Medical Clinics of North America. 104 (1): 61-76. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0025712519300884. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.08.012; PMid:31757238

Nguyen V, Simon L, Jaqua E. (2016). Allergic Dermatoses. Primary Care: Clinics in Office Practice. 43 (3): 433-449. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0095454316300239. https://doi.org/10.1016/j.pop.2016.04.011; PMid:27545733

Noe MH, Micheletti RG. (2020). Diagnosis and management of Stevens-Johnson syndrome/toxic epidermal necrolysis. Clinics in Dermatology. 6: 738-744. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0738081X20301498. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.06.016; PMid:33341195

Ozceker D, Haslak F, Dilek F, Sipahi S, Yucel E, Guler N, Tamay Z. (2019). Contact sensitization in children with atopic dermatitis. Allergologia et Immunopathologia. 47 (1): 47-51. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301054618301009. https://doi.org/10.1016/j.aller.2018.06.002; PMid:30193890

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29