Визначення предикторів ризику затримки статокінетичного розвитку і поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та ENOS у передчасно народжених дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні

Автор(и)

  • V.I. Pokhilko Українська медична стоматологічна академія
  • E.B. Kozakevich Українська медична стоматологічна академія
  • V.K. Kozakevich Українська медична стоматологічна академія
  • L.S. Zyuzina Українська медична стоматологічна академія
  • E.I. Melashchenko Українська медична стоматологічна академія

Ключові слова:

прогнозування, статокінетичний розвиток, дуже мала маса тіла, надзвичайно мала маса тіла, передчасно народжені діти

Анотація

Світова статистика та наукові дослідження свідчать, що передчасне народження дітей супроводжується високим ризиком виникнення в них не лише соматичної патології, але й неврологічних і психічних порушень. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку затримки статокінетичного розвитку в ранньому віці дітей, які народилися передчасно, може стати підґрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання.

Мета — визначити клініко-генетичні детермінанти формування затримки статокінетичного розвитку дітей, народжених із масою тіла менше 1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків.

Матеріали та методи. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх статокінетичний розвиток у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців скоригованого віку; встановлено детермінанти, що його визначають. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS.

Результати. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку статокінетичного розвитку мають 19%, у 36 місяців — 16% обстежених дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими предикторами затримки статокінетичного розвитку виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на другому році життя, значна затримка фізичного розвитку у 6 місяців і соціально-економічний статус родини. Встановлено, що найбільша затримка в моторній сфері була в дітей з домінантною генетичною моделлю (GG+AG vs. AA) гена GSTР1.

Висновки. Розроблена модель прогнозування затримки моторного розвитку в ранньому віці має високу специфічність (92,44%) і помірну чутливість (53,33), що свідчить про можливість її застосування для прогнозування та персоналізованого підходу до лікування.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

 

Посилання

Arand MA, Muhlbauer R, Hengstler J. (1996). Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms. Analytical Biochemistry. 236: 184-186. https://doi.org/10.1006/abio.1996.0153; PMid:8619490

Horovenko NH, Znamenska TK, Kovalova OM. (2010). Henetychnyi monitorynh novonarodzhenykh u viddilenniakh intensyvnoi terapii (na prykladi heniv simeistva hlutation-s-transferaz). Poltava: 35.

Iwata S, Nakamura T, Hizume E. (2012). Qualitative Brain MRI at Term and Cognitive Outcomes at 9 Years After Very Preterm Birth. Pediatrics. 129 (5): 1138-1147. https://doi.org/10.1542/peds.2011-1735; PMid:22529280

Korzhynskyi YS, Slivinska-Kurchak KB. (2013). Osoblyvosti fizychnoho, psykhomotornoho rozvytku ta zakhvoriuvanosti u ditei rannoho viku, yaki potrebuvaly provedennia shtuchnoi ventyliatsii lehen u neonatalnomu periodi. Medytsyna transportu Ukrainy. 4 (48): 69-76.

Kozakevich OB. (2016). Physical development extremely premature infants during the first three years of life and risk factors affecting its considerable delay. Sovremennaya pediatriya. 4 (76): 36-39. https://doi.org/10.15574/SP.2016.76.36

Kozakevych VK, Kozakevych OB, Demidenkova HH, Martynenko NV, Kashchenko AIu. (2019). Psykho-emotsiinyi rozvytok peredchasno naro-dzhenykh ditei ta determinanty, shcho yoho vyznachaiut. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2 (1): 139-144.

Kozakevych VK, Kozakevych OB, Ziuzina LS. (2019). Risk assessment of delayed speech development of children born with very low and extremely low body weight. Sovremennaya pediatriya. 1 (97): 34-38. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.34

Linda D, Breeman JJ, Baumann N, Bartmann P. (2015). Preterm Cognitive Function Into Adulthood. Pediatrics. 136 (3): 415-422. URL: http://pediatrics.aappublications.org/content/early/2015/08/05/peds. 2015. https://doi.org/10.1542/peds.2015-0608; PMid:26260714

Moore T, Hennessy M, Myles J. (2012). Neurological and developmental outcome in extremely preterm children born in England in 1995 and 2006: the EPICure studies. BMJ. 345: 7961. https://doi.org/10.1136/bmj.e7961; PMid:23212880 PMCid:PMC3514471

MOZ Ukrainy. (2008). Klinichnyi protokol medychnoho dohliadu za zdorovoiu dytynoiu vikom do 3 rokiv. Nakaz хн6е MOZ Ukrainy No. 149 vid23.03.2008. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy: 67.

Pokhylko VI, Kozakevych OB, Kaliuzhka OO. (2015). Vplyv polimorfizmu heniv simeistv hlutation-S-transferaz na rozvytok ta zakhvoriuvanist peredchasno narodzhenykh ditei z bronkholehenevoiu dysplaziieiu. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 1 (15): 75–80.

Pokhylko VI, Ziuzina LS, Kozakevych OB, Martynenko NV. (2020). The contribution of genetic determinants to the development of significant delay in physical development of extremely low-birth-weight infants. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsii «Perspectives Of World Science And Education». Osaka: 170–173.

Riha OO. (2016). Rezultaty katamnestychnoho sposterezhennia za ditmy hrupy ryzyku. Likarska sprava. 1 (2): 96–101.

Rossokha ZI. (2007). Rol henetychnykh ta seredovyshchnykh faktoriv u rozvytku patolohichnykh staniv na rannikh etapakh ontohenezu. Kyiv: 149.

Salminen LE, Schofield PR, Pierce KD. (2014). Impact of the AGTR1 A1166C polymorphism on subcortical hyperintensities and cognition in healthy older adults. Age (Dordr). 36 (4): 9664. https://doi.org/10.1007/s11357-014-9664-x; PMid:24981111 PMCid:PMC4150909

Shunko YY, Laksha OT, Bielova OO. (2016). Analiz perynatalnoi patolohii ditei, yaki narodylys z duzhe maloiu masoiu tila, i stanu zdorovia yikh materiv. Zdorove zhenschinyi. 1 (107): 176-179.

Silje K, Elgen F, Hysing M, Markestad T, Sommerfelt K. (2016). Mental Health in Children Born Extremely Preterm Without Severe Neurodevelopmental Disabilities. Pediatrics. 137: 4. URL: http://pediatrics.aappublications.org/content/137/4/peds.2015-3002. https://doi.org/10.1542/peds.2015-3002 PMid:26944946

Yablon OS, Bondarenko TV, Savrun TI, Bykovska OA, Moravska RO. (2018). Dosvid roboty tsentru katamnestychnoho sposterezhennia u Binnytskyi oblasti. Heonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 4 (30): 5–9.

Znamenska TK, Horovenko VI, Pokhylko BI. (2009). Analiz polimorfizmu heniv GSTT1, GSTM1 u novonarodzhenykh, yaki perenesly perynatalnu asfiksiiu. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia. 71 (5): 28–29.

Znamenska TK, Shunko YY, Kovalova OM, Pokhylko VI, Mavropulo TK. (2016). Priorytety natsionalnoho planu dii z prypynennia smertei novonarodzhenykh, yaki mozhna poperedyty, v ramkakh hlobalnoi stratehii OON «Kozhna zhinka, kozhna dytyna». Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. 1 (19): 5–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження