Етіологічна структура гострих кишкових інфекцій у дітей та аналіз тяжкості клінічних проявів захворювання залежно від збудника

Автор(и)

  • М.Ю. Тесленко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна; ТОВ Медичний центр «Добробут_Поліклініка», м. Київ, Україна; Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1, Україна https://orcid.org/0000-0003-1685-9779

DOI:

https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.22

Ключові слова:

збудники гострих кишкових інфекцій, ротавірус, норовірус, тяжкість перебігу

Анотація

Гостра кишкова інфекція, або гострий гастроентерит, у дітей молодшого віку часто є причиною різноманітних ускладнень, що може потребувати госпіталізації до стаціонарних відділень.

Мета — дослідити етіологічну структуру інфекційних гастроентеритів у дітей віком до 5 років та особливості клінічних проявів залежно від збудника.

Матеріали та методи. Досліджено 978 дітей віком від 0 до 5 років, що були пацієнтами інфекційно-боксованого відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 у період 2014–2018 рр. та мали симптоми інфекційного гастроентериту. Розподіл на групи проведено залежно від виявленого збудника. Антиген ротавірусу визначено за допомогою імуноферментного аналізу (ELISA), інші збудники — за допомогою екстракції нуклеїнової кислоти та шляхом тестування за методикою TAC (TaqMan Array Cards). Проведено оцінку та порівняння особливостей перебігу гастроентериту за бальною шкалою тяжкості перебігу Везикарі.

Результати. У дітей, залучених до дослідження, найпоширенішим збудником гастроентериту був ротавірус, що становив 47% випадків. Другим за поширеністю після ротавірусу став норовірус. Перше місце серед бактеріальних збудників кишкових інфекцій посів кампілобактер. У групі дітей з іншими збудниками, крім ротавірусу, превалювали легкі та середні клінічні прояви, при цьому в групі з ротавірусом майже не було легкого перебігу. У жодної дитини, госпіталізованої з норовірусним або аденовірусним гастроентеритом, не було легкого перебігу хвороби. Більшість гастроентеритів, викликаних бактеріальними збудниками, відповідали тяжкому перебігу.

Висновки. Враховуючи превалювання ротавірусної інфекції і тяжкий перебіг у більшості випадків, введення вакцинації до національного календаря щеплень є надзвичайно актуальним. Норовірус посідає друге місце в етіологічній структурі гострої кишкової інфекції після ротавірусу, тому розроблення вакцини проти нього є актуальною проблемою. З огляду на тяжкість перебігу найбільший пріоритет має профілактика, зокрема, майбутня розробка вакцини від сальмонельозу, аденовірусу та норовірусу.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Посилання

Chernyshova LI, Teslenko MIu, Radionova NM, Demchyshyna IV, Kotlik LV, Sadkova OB, Samoilovych OO, Kasian OI, Lavriukova SIa. (2016). Lonhitudynalne sposterezhennia za rotavirusnoiu infektsiieiu u ditei vikom do 5 rokiv, yakykh hospitalizuvaly v dva tsentry Ukrainy v 2006-2015 rokakh. Zdorovia dytyny. 7: 117-123. https://doi.org/10.22141/2224-0551.7.75.2016.86736

Dadonaite B, Ritchie H. (2018). Diarrheal diseases. Published online at OurWorldInData.org. URL: https://ourworldindata.org/diarrheal-diseases.

Doan SI, Malyn NH. (2015). Hostri kyshkovi infektsii virusnoi etiolohii: epidemiolohichni aspekty. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 3 ((107)V/VI): 32-36.

Kiseleva V, Faizuloev E, Meskina E, Marova A, Oksanich A et al. (2018). Molecular-Genetic Characterization of Human Rotavirus A Strains Circulating in Moscow, Russia (2009-2014). Virologica Sinica. 33 (4): 304-313. https://doi.org/10.1007/s12250-018-0043-0; PMid:30062589 PMCid:PMC6178101

Kumthip K, Khamrin P, Ushijima H, Maneekarn N. (2019). Enteric and non-enteric adenoviruses associated with acute gastroenteritis in pediatric patients in Thailand, 2011 to 2017. PloS one. 14 (8): e0220263. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0220263; PMid:31369615 PMCid:PMC6675392

Li J, Yang Y, Liang ZC, Gao ZY, Jia L, Liu BW, Chen LJ, Wang QY. (2020). Analysis of pathogenic composition and clinical characteristics of viral acute gastroenteritis in children under five years old in Beijing. Chinese journal of preventive medicine. 54 (10): 1104-1110.

Liu J, Platts Mills JA, Juma J, Kabir F, Nkeze J et al. (2016). Use of quantitative molecular diagnostic methods to identify causes of diarrhoea in children: a reanalysis of the GEMS case-control study. Lancet (London, England). 388 (10051): 1291-1301.

Monica B, Ramani S, Banerjee I, Primrose B, Iturriza Gomara M et al. (2007). Human caliciviruses in symptomatic and asymptomatic infections in children in Vellore, South India. Journal of medical virology. 79 (5): 544-551. https://doi.org/10.1002/jmv.20862; PMid:17385696 PMCid:PMC2473265

Mwenda JM, Ntoto KM, Abebe A, Enweronu Laryea C, Amina I, Mchomvu J et al. (2010). Burden and epidemiology of rotavirus diarrhea in selected African countries: preliminary results from the African Rotavirus Surveillance Network. The Journal of infectious diseases. 202 Suppl.: S5-S11. https://doi.org/10.1086/653557; PMid:20684718

Olkhovska OM. (2011). Osoblyvosti klinichnoho perebihu i shliakhy udoskonalennia likuvannia kyshkovykh infektsii u ditei na suchasnomu etapi. Annaly Mechnykovskoho instytutu. 4: 258-261.

Parashar UD, Li JF, Cama R, DeZalia M, Monroe SS, Taylor et al. (2004). Human caliciviruses as a cause of severe gastroenteritis in Peruvian children. The Journal of infectious diseases. 190 (6): 1088-1092. https://doi.org/10.1086/423324; PMid:15319858

Rouhani S, Penataro Yori P, Paredes Olortegui M, Siguas Salas M, Rengifo Trigoso D, Mondal D et al. (2016). Norovirus Infection and Acquired Immunity in 8 Countries: Results From the MALED Study. Clinical infectious diseases: an official publication of the Infectious Diseases Society of America. 62 (10): 1210-1217. https://doi.org/10.1093/cid/ciw072; PMid:27013692 PMCid:PMC4845786

Ruiz Palacios GM, Perez Schael I, Velazquez FR, Abate H, Breuer T, Clemens SC et al. (2006). Safety and efficacy of an attenuated vaccine against severe rotavirus gastroenteritis. The New England journal of medicine. 354 (1): 11-22.

Ruuska T, Vesikari T. (1990). Rotavirus disease in Finnish children: use of numerical scores for clinical severity of diarrheal episodes. Scandinavian Journal of Infectious Diseases. 3 (22): 259-267. https://doi.org/10.3109/00365549009027046; PMid:2371542

Shaheen M. (2018). Burden of Adenovirus, Astrovirus, Norovirus and Rotavirus Gastroenteritis in Egyptian Children during 2000-2017. Journal of Medical Microbiology & Diagnosis. 7: 3. https://doi.org/10.4172/2161-0703.1000283

Vesikari T, Matson DO, Dennehy P, Van Damme P, Santosham et al. (2006). Safety and efficacy of a pentavalent human-bovine (WC3) reassortant rotavirus vaccine. The New England journal of medicine. 354 (1): 23-33. https://doi.org/10.1056/NEJMoa052664; PMid:16394299

WHO. (2017). Diareia. WHO.

Zublenko OV. (2015). Spalakhy hostrykh kyshkovykh infektsii v Ukraini. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia: zbirnyk naukovykh prats. 44 (2): 139-143.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження